Головні ідеї книги

Пігмаліон у класі. Очікування вчителя та інтелектуальний розвиток учнів

Роберт Розенталь, Ленор Джейкобсон, 1968

Учителям сказали, що тест виявив дітей, які незабаром зроблять ривок у розвитку. Насправді імена вибрали навмання, а за рік багато з цих дітей справді виросли за тестом на інтелект. Класичний експеримент про те, як наші очікування змінюють інших людей, — і чесна розповідь про те, що від нього залишилося після десятків років перевірок.

Кому підійде

Для батьків, учителів, тренерів і керівників — для всіх, чия думка про іншу людину може вплинути на те, якою вона стане.

Різниця між леді та квітникаркою не в тому, як вона поводиться, а в тому, як із нею поводяться.

Про що ця книга

Навесні 1964 року в одній каліфорнійській початковій школі всіх дітей перевірили новим тестом. Учителям сказали, що він уміє передбачати, хто з учнів незабаром зробить різкий ривок у розвитку. Восени кожен учитель отримав короткий список таких дітей «на порозі розквіту» зі свого класу.

Жодного особливого тесту не існувало. Імена в списку вибрали навмання. За рік багато дітей зі списку додали в результатах тесту на інтелект помітно більше, ніж їхні однокласники.

Роберт Розенталь, психолог із Гарварду, і Ленор Джейкобсон, директорка школи в Південному Сан-Франциско, описали цей експеримент у книзі «Пігмаліон у класі». Попереду — кінь, який «умів рахувати», щури, які розумнішали від чужого очікування, сам експеримент і те, що від нього залишилося після десятків років перевірок.

Ідея 1. Кінь, який умів рахувати

Початок століття, Берлін. Учитель на пенсії Вільгельм фон Остен показує публіці свого коня на ім'я Ганс. Йому ставлять арифметичну задачу, і Ганс вистукує відповідь копитом. Помиляється рідко. Публіка в захваті, газети пишуть про розумного Ганса.

Психолог Оскар Пфунгст вирішив перевірити, як це працює. Виявилося, що Ганс відповідає правильно, лише якщо той, хто питає, сам знає відповідь і стоїть так, що кінь його бачить. Коли копито доходило до потрібного числа, людина ледь помітно змінювала позу або підводила голову. Ганс зупинявся. Ніхто з людей не робив цього навмисно.

Автори згадують цю історію в книзі не випадково. Очікування людини може передаватися іншому без жодного слова. І сама людина цього не помічає.

Батьки впевнені, що дитина зараз помилиться в задачі, і завмирають з таким обличчям, що дитина кидає розв'язувати на півдорозі.

Очікування не залишається в голові. Воно просочується в позу, паузи й погляд, а їх зчитують навіть ті, хто не розуміє слів.

Читати в Livria

Про автора

Роберт Розенталь — американський психолог, професор Гарварду, усе життя вивчав, як очікування дослідників і вчителів впливають на результат. Ленор Джейкобсон — директорка початкової школи в Південному Сан-Франциско, де проходив експеримент.

Усі книги автора: Роберт Розенталь, Ленор Джейкобсон

Поняття з книги

  • Метааналіз
  • ефект Пігмаліона
  • Самоздійснюване пророцтво: Очікування, яке саме запускає поведінку, що робить його правдою. Термін увів соціолог Роберт Мертон.
  • Ефект експериментатора: Викривлення результатів дослідження через те, що дослідник сам, не помічаючи, підштовхує учасників до очікуваного.
  • Подвійний сліпий метод: Спосіб проведення досліду, за якого ні учасники, ні дослідник не знають, хто в якій групі. Захищає від впливу очікувань.
  • Ефект Голема: Зворотний бік ефекту Пігмаліона: низькі очікування погіршують результати людини.

Усі поняття

Схожі книги