Головні ідеї книги

Мозок і душа. Як нервова діяльність формує наш внутрішній світ

Кріс Фріт, 2007

Нам здається, що світ просто лежить перед очима. Нейробіолог Кріс Фріт показує, що мозок будує його модель, угадує, що буде далі, і ховає від нас усю цю роботу. Ця книжка пояснить, чому знання не скасовує ілюзії, чому не можна полоскотати себе і як той самий механізм здогадок допомагає розуміти інших людей.

Кому підійде

Для тих, хто хоч раз не повірив своїм очам і хоче зрозуміти, звідки беруться ілюзії, передчуття і відчуття «це роблю я». Знань про мозок не потрібно.

Наше сприйняття світу — це фантазія, що збігається з реальністю.

Про що книжка

На вечірці Кріс Фріт пояснює, чим займається, і співрозмовниця розчаровано каже: «А, то ви психолог!» А професорка англійської мови певна, що, вивчаючи психіку науковими методами, він убиває в нас людське. Фріт відповідає на ці докори цілою книжкою, і професорка сперечається з ним до останньої сторінки.

Фріт — британський нейробіолог, який вивчає, як робота мозку перетворюється на відчуття і думки. Його головна думка звучить дивно: ми не бачимо світу безпосередньо. Мозок будує модель світу, угадує, що станеться далі, звіряє здогадку із сигналами чуттів і ховає від нас усю цю роботу. Тому здається, що світ просто лежить перед очима.

Попереду — ілюзія, яку неможливо перестати бачити, причина, через яку не можна полоскотати себе, і те, як той самий механізм здогадок допомагає розуміти інших людей.

Ідея 1. Мозок знає більше, ніж повідомляє нам

Жінка отруїлася чадним газом, і в неї постраждала частина зорової системи, яка відповідає за форму предметів. Вона не може сказати, як повернута паличка перед нею: прямо чи під кутом. Але коли її просять узяти паличку, кисть заздалегідь повертається точно під потрібним кутом.

Її мозок «знає», як лежить паличка, а сама вона цього не знає. Фріт формулює це так: мозок знає, але не каже нам.

Ще яскравіше це видно на явищі під назвою сліпобачення. У людини пошкоджена первинна зорова кора, головний вхід для сигналів від очей, і вона сліпа в частині поля зору. Лоуренс Вайскранц першим докладно описав таких людей. У сліпій зоні рухалася світла пляма, і людину просили вгадати, куди пляма рухається. Людина казала, що нічого не бачить. Але вгадувала правильно більш ніж у 80% випадків.

Що це означає для тебе: якщо ти нічого не бачиш, це ще не означає, що мозок нічого не побачив.

Ти йдеш тротуаром, а думки зайняті вчорашньою розмовою. Нога сама робить крок убік, і тільки потім ти помічаєш калюжу. Обійти її вирішила не свідомість, а та частина мозку, яка весь цей час дивилася на дорогу.

Свідомість отримує лише малу частину того, що опрацьовує мозок. Багато з того, що ми робимо правильно, ми робимо без її відома.

Читати в Livria

Про автора

Кріс Фріт — британський нейробіолог, почесний професор Університетського коледжу Лондона, член Королівського товариства. Багато років вивчав роботу мозку за допомогою томографів, зокрема в людей із шизофренією.

Усі книги автора: Кріс Фріт

Поняття з книги

  • Томограф
  • Ріццолатті
  • Дзеркальні нейрони
  • Блейкмор
  • Нейробіолог
  • Гельмгольц
  • Шизофренія
  • Баєс
  • Первинна зорова кора: Ділянка кори в потиличній частині мозку, куди першим надходить сигнал від очей. Коли її пошкоджено, людина сліпне в частині поля зору.
  • Сліпобачення: Явище, за якого людина з пошкодженою зоровою корою каже, що нічого не бачить у сліпій зоні, але правильно вгадує, що там відбувається.
  • Вайскранц: Лоуренс Вайскранц, британський психолог з Оксфорда. Першим докладно описав сліпобачення.
  • Герінг: Евальд Герінг, німецький фізіолог XIX століття. Його ім'ям названо ілюзію, у якій прямі лінії на тлі променів, що розходяться, здаються вигнутими.
  • Неусвідомлені умовиводи: Ідея Гельмгольца: мозок робить висновки про світ із сигналів чуттів, а ми бачимо тільки результат цих висновків, не помічаючи їх.
  • Еймс: Адельберт Еймс-молодший, американський дослідник зору. 1946 року збудував скошену кімнату, яка здається звичайною, і люди в ній видаються різного зросту.
  • Сліпота до змін: Нездатність помітити навіть велику зміну в картинці, якщо не знати заздалегідь, куди дивитися.
  • Апріорне знання: Очікування, яке мозок має ще до того, як надійшли нові сигнали. У моделі Фріта з нього починається кожне сприйняття.
  • Помилка передбачення: Різниця між тим, що мозок очікував відчути, і тим, що надійшло від органів чуттів. За цією різницею мозок виправляє свою модель світу.
  • Сліпа пляма: Місце на сітківці ока, де виходить зоровий нерв і немає світлочутливих клітин. Прогалину в картинці мозок заповнює сам.
  • Лібет: Бенджамін Лібет, американський нейрофізіолог. 1983 року порівняв момент усвідомленого бажання поворушити пальцем із моментом, коли змінюється активність мозку.
  • Волперт: Деніел Волперт, британський учений, який вивчає, як мозок керує рухами і передбачає їхні наслідки.
  • Відчуття діяльності: Так у книжці названо відчуття (англійською sense of agency), що дію виконую саме я і що її наслідки походять саме від мене.
  • Марення впливу: Тверде переконання, що твоїми рухами чи думками керує зовнішня сила. Трапляється при шизофренії.
  • Галюцинація: Сприйняття того, чого немає: голос, образ чи звук, який для самої людини не відрізнити від справжнього.
  • Йоганссон: Гуннар Йоганссон, шведський психолог. Показав, що за кількома світними точками на тілі в темряві люди одразу впізнають людину, яка рухається.

Усі поняття

Схожі книги