Головні ідеї книги
Вдивляючись у сонце. Життя без страху смерті
Про смерть майже ніхто не хоче говорити, але страх перед нею однаково просочується в безсоння, паніку і життя «на потім». Психіатр Ірвін Ялом десятки років працював із людьми, які бояться померти, і зібрав їхні історії разом з ідеями Епікура й Ніцше. Ця книжка покаже, як перетворити жах на тривогу, з якою можна жити, і чому думка про кінець допомагає жити повніше.
Кому підійде
Для тих, кого вночі тривожать думки про смерть, хто нещодавно пережив утрату, відзначив круглу дату або пройшов через зміну, після якої життя раптом здається коротшим. І для всіх, хто хоче жити так, щоб потім не шкодувати.
Як жити зараз, щоб не накопичувати нових жалів? Що для цього треба змінити у своєму житті?
Розмова, яка уривається на одній фразі
Поки Ірвін Ялом писав цю книжку, друзі питали, над чим він працює. Він відповідав: над книжкою про те, як упоратися з жахом перед смертю. І розмова закінчувалася: другого запитання майже ніхто не ставив.
Ялом, психіатр і почесний професор Стенфорда, багато років працював із людьми, які бояться померти. Французький письменник Ларошфуко вважав, що ні на сонце, ні на смерть не можна дивитися впритул. Ялом нікому не радить дивитися на сонце, а от на смерть пропонує подивитися прямо, як на будь-який інший страх, і розібрати її на частини.
Він не обіцяє, що тривога зникне зовсім. За його словами, це ціна того, що ми усвідомлюємо себе. Його мета скромніша: перетворити жах на звичайну тривогу, з якою можна жити, і помітити, як життя стає від цього яскравішим і дорожчим.
Попереду сім його ідей та історії людей, які до нього приходили. Почнімо з жінки, яка була певна, що плаче через сина.
Сльози за сином і пов’язка на шиї
Сьюзен, успішна бухгалтерка, зателефонувала Ялому в паніці. Її дорослого сина посадили на місяць за наркотики. Чотири дні вона не спала, не їла й уявляла, як він помирає в канаві. При цьому вона знала, що зриви під час лікування залежності трапляються майже завжди.
Наприкінці зустрічі Ялом спитав про пов’язку в неї на шиї. Виявилося, що це підтяжка, подарунок собі на шістдесятиріччя. Ялом припустив, що більша частина тривоги не про сина, а про старість і час, що минає. Син був для неї способом продовжитися в майбутньому. Ялом назвав це так: проєкт безсмертя. Сьюзен зітхнула й визнала, що син для такої роботи недостатньо міцний. Ялом відповів, що для такої роботи не годиться жодна дитина, а син на цю роботу й не наймався.
Психолог Ролло Мей казав, що тривога ні про що прагне стати тривогою про щось. Страх смерті схожий на дим із сусідньої кімнати: ми відчуваємо запах і шукаємо вогонь там, де його немає.
За кілька тижнів Сьюзен заспокоїлася і вирішила змінити професію, а за пів року надіслала Ялому листівку із заміським готелем і приміткою: «Перша ніч безкоштовно!» Якщо тривога здається більшою за свій привід, варто спитати себе, про що вона насправді.
Про автора
Ірвін Ялом є американським психіатром, почесним професором Стенфордського університету, автором класичного підручника «Екзистенційна психотерапія». Написав романи «Коли Ніцше плакав» і «Шопенгауер як ліки» та збірку історій із практики «Кат кохання».
Поняття з книги
- Джулія
- Селігман
- Барбара
- Діккенс
- Епікур
- Набоков
- Дороті
- Ніцше
- вічне повернення
- Ларошфуко: Франсуа де Ларошфуко, французький письменник XVII століття, автор знаменитих «Максим». Його вислів про сонце і смерть стоїть на титульній сторінці книжки Ялома.
- Сьюзен: Пацієнтка Ялома з книжки, успішна бухгалтерка. Імена й подробиці всіх пацієнтів у книжці змінив автор.
- проєкт безсмертя: Вислів із книжки: справа або людина, у яких ми сподіваємося продовжитися після смерті. Для багатьох батьків таким проєктом стають діти.
- Мей: Ролло Мей, американський психолог, один із творців екзистенційного напряму в психотерапії. Був психотерапевтом і другом Ялома.
- Еліс: Пацієнтка Ялома, яка приходила до нього понад тридцять років. Ім’я змінив автор.
- пробуджувальний досвід: Термін Ялома: подія, яка зіштовхує людину з думкою про смерть і змушує інакше поглянути на своє життя. Наприклад, утрата, хвороба, ювілей або сильний сон.
- Скрудж: Герой «Різдвяної пісні в прозі» Чарльза Діккенса, багатий скнара, який після зустрічі з духами Різдва змінюється і стає щедрим.
- аргумент симетрії: Довід Епікура: небуття після смерті таке саме, як небуття до народження, а другого ми не боїмося.
- брижі: Образ Ялома, а не науковий термін: вплив людини розходиться життями інших, як кола по воді, навіть коли про неї саму вже не пам’ятають.
- візит вдячності: Вправа, яку Ялом дізнався від Мартіна Селігмана: написати лист подяки живій людині й прочитати його цій людині вголос під час зустрічі.
- Бергман: Інгмар Бергман, шведський кінорежисер, автор фільму «Шепоти і крики» (1972).
- Агнес: Героїня фільму Бергмана «Шепоти і крики», жінка, яка помирає в муках і просить, щоб її обійняли.
- Докінз: Річард Докінз, британський учений, який вивчає еволюцію. Пише популярні книжки про науку, зокрема «Егоїстичний ген» і «Бог як ілюзія».
Схожі книги
- Спокій — це ключ, Раян Голідей
- Спотикаючись об щастя, Деніел Гілберт
- Тонке мистецтво пофігізму, Марк Менсон
- Дао де цзін, Лао-цзи
- Алхімік, Пауло Коельйо
- Мистецтво бути щасливим, Далай-лама XIV, Говард Катлер
- Починай з чому, Саймон Сінек
- Викрадаючи вогонь. Як потік та інші змінені стани свідомості допомагають розв'язувати складні завдання, Стівен Котлер, Джеймі Віл
