Головні ідеї книги

Це твій мозок на музиці. Наука про людську одержимість звуком

Деніел Левітін, 2006

Чому від однієї пісні біжать мурашки, а інша проходить повз? Деніел Левітін багато років працював у студіях звукозапису, а потім став нейробіологом і пішов шукати відповідь у мозку. Він пояснює, з чого зроблена музика, чому вона нас зворушує і чому пісні юності залишаються з нами надовго.

Кому підійде

Для всіх, у кого від улюбленої пісні біжать мурашки і кому цікаво, звідки вони беруться. І для тих, хто давно вважає, що в нього немає слуху.

Якщо в лісі падає дерево і поруч нікого немає, чи лунає звук? Якщо коротко, ні: звук — це образ, який мозок створює у відповідь на коливання молекул.

Про що книжка

Якщо в лісі падає дерево і поруч нікого немає, чи лунає звук? Деніел Левітін відповідає: ні. У лісі тремтить повітря, а звук виникає тільки в голові того, хто слухає. Звідси починається його головне запитання: що робить мозок, коли в ньому звучить музика?

Левітін багато років провів у студіях звукозапису: грав, записував, продюсував чужі альбоми. Його не відпускало запитання, чому одні записи пробирають до мурашок, а інші проходять повз. Потім він повернувся до навчання і став нейробіологом. У цій книжці він розбирає музику на частини, показує, як мозок збирає її назад, і пояснює, чому це дає нам задоволення. Попереду — відділ мозку, про який при слові «музика» мало хто згадує, і відповідь на запитання, чому пісні, почуті в п'ятнадцять років, звучать краще за всі інші.

Ідея 1. Звук народжується в голові, а не в повітрі

Дерево, що падає, змушує повітря коливатися, і до вуха доходить хвиля. Але звук, за Левітіним, — це образ, який будує мозок у відповідь на ці коливання. Прилад може виміряти хвилю, а почути її може тільки жива істота.

Візьмімо просту річ. Висота звуку — це те, наскільки нота здається низькою або високою. За нею стоїть частота, тобто скільки разів на секунду коливається повітря. Частоту вимірює прилад, а висоту відчуваємо ми. Якщо частоту подвоїти, нота стане вищою, але мозок почує її майже як ту саму. Відстань між двома такими нотами — це октава.

Ще одна цеглинка музики — тембр. Це забарвлення звуку, за яким ми відрізняємо трубу від скрипки, навіть коли вони грають одну ноту. Обертони — це тихі високі частоти, які звучать разом з основною. Їхня суміш у кожного інструмента своя, як відбиток пальця.

Що це означає для тебе: музика складається не з нот на папері, а з того, що з ними робить мозок, який слухає.

Тато і маленька донька співають за святковим столом «З днем народження». Його голос звучить на октаву нижче, але нікому не здається, що вони співають різні пісні. Мозок чує у двох голосах одну мелодію.

Повітря тільки тремтить. Мелодію, висоту і забарвлення звуку створює мозок, тому музика лежить на межі фізики і сприйняття.

Читати в Livria

Про автора

Деніел Левітін — нейробіолог і когнітивний психолог, професор Університету Макгілла в Монреалі. До науки працював музикантом, звукорежисером і продюсером записів.

Усі книги автора: Деніел Левітін

Поняття з книги

  • Дофамін
  • Мигдалеподібне тіло
  • Томограф
  • Прилегле ядро
  • Ерікссон
  • Дарвін
  • Моцарт
  • Пінкер
  • Ритм
  • Висота звуку: Те, наскільки звук здається низьким або високим. Це відчуття слухача, за яким стоїть частота коливань.
  • Частота: Скільки разів на секунду коливається джерело звуку і повітря навколо нього. Що вища частота, то вищим здається звук.
  • Октава: Відстань між двома нотами, частоти яких відрізняються рівно вдвічі. На слух такі ноти здаються дуже схожими, майже однією нотою.
  • Тембр: Забарвлення звуку, за яким ми відрізняємо один інструмент чи голос від іншого, навіть коли вони звучать на одній висоті.
  • Обертони: Тихіші й вищі частоти, які звучать разом з основною. Їхнє поєднання в кожного інструмента своє і створює тембр.
  • Темп: Швидкість музики: як швидко йдуть один за одним удари її пульсу.
  • Мозочок: Відділ мозку в потиличній частині голови. Він пов'язаний із координацією і точністю рухів у часі, а за даними, які наводить Левітін, бере участь і в сприйнятті музики.
  • Схема: Набір очікувань, який складається в голові від багатьох почутих пісень: яка нота може бути наступною і де закінчиться фраза. Слово з психології, яким користується Левітін.
  • Менон: Вінод Менон, нейробіолог зі Стенфордського університету. Разом із Левітіним вивчав, як мозок відповідає на музику.

Усі поняття

Схожі книги