Головні ідеї книги
Гаманець або життя? Ви контролюєте гроші чи гроші контролюють вас
Аналітик з Уолл-стріт іде з роботи у тридцять один рік і більше ніколи не працює заради грошей. Вікі Робін і Джо Домінгес перетворили його досвід на програму з дев'яти кроків. Книжка вчить бачити в грошах години свого життя, знаходити свою межу «достатньо» і крок за кроком наближатися до фінансової незалежності.
Кому підійде
Для тих, хто багато працює, а грошей усе одно не вистачає. І для всіх, хто хоче зрозуміти, скільки їм насправді потрібно, щоб жити спокійно.
Якщо живеш заради того, щоб мати все, тобі ніколи не буде достатньо того, що є.
Пенсія у тридцять один рік
1969 рік. Фондовий аналітик з Уолл-стріт Джо Домінгес іде з роботи у тридцять один рік і більше ніколи не працює заради грошей. Він не виграв у лотерею і не продав компанію. Він накопичив скромну суму, вклав її в надійні облігації і став жити на відсотки.
Згодом він познайомився з Вікі Робін, колишньою акторкою, яка теж шукала спосіб жити простіше. Разом вони перевіряли його підхід на собі й навчали інших: спершу на семінарах, а з 1986 року — за допомогою касет. У 1992 році вийшла книжка. Домінгес помер у 1997 році, а Робін продовжувала її доопрацьовувати. Останнє оновлене видання вийшло у 2018 році.
Книжку побудовано як програму з дев'яти кроків. Але вона не про те, як ужатися. Автори пропонують по-новому поглянути на гроші: кожна гривня колись коштувала тобі годин життя, а цих годин у кожного обмежена кількість.
Далі ти дізнаєшся, скільки насправді коштує твоя година, які три запитання поставити кожній витраті, де проходить межа «достатньо» і в який момент робота заради грошей стає вибором, а не обов'язком.
«Невже це все?»
Одного разу до авторів підійшла жінка і спитала: невже це все? Працювати й працювати, а потім піти на пенсію виснаженою, коли сил уже ні на що не залишиться. Робін і Домінгес почули в цьому запитанні голос дуже багатьох людей.
Порахуй, скільки життя насправді забирає робота. Це не лише вісім годин в офісі. Це дорога туди й назад, ранкові збори, вечір, який іде на те, щоб оговтатися, і думки про справи на вихідних. Ми кажемо, що заробляємо на життя. Автори пропонують чесно спитати себе, чи повертаємося ми з роботи живішими, ніж ішли вранці. Якщо ні, ми радше заробляємо на смерть.
Звідси головна думка книжки. Гроші, за визначенням авторів, — це те, на що ми самі вирішуємо обміняти свою життєву енергію. Життєва енергія в їхньому розумінні — це час і сили, які ти віддаєш, щоб отримати гроші. Її запас обмежений, і повернути витрачені години неможливо.
За такого погляду змінюється запитання про будь-яку покупку. Не «скільки це коштує», а «скільки годин життя я за це віддам». Гроші отримують справжню ціну.
Про автора
Джо Домінгес був фондовим аналітиком на Уолл-стріт і в 1969 році пішов на спочинок у тридцять один рік. Вікі Робін, колишня акторка, вела разом із ним семінари про гроші, а згодом переробила книжку для нового видання 2018 року.
Усі книги автора: Вікі Робін, Джо Домінгес
Поняття з книги
- Облігації
- Уолл-стріт
- Фінансова незалежність
- Бюджет
- Ощадливість
- Капітал
- Достатньо: Ключове слово книжки: вершина кривої задоволеності, де грошей і речей вистачає для повного життя, а все понад це вже зайве. Поняття авторів, а не науковий термін.
- Життєва енергія: Поняття авторів: час і сили, які людина віддає, щоб заробити гроші. Її запас обмежений, тому кожну витрату оплачено частиною життя.
- Реальна погодинна ставка: Розрахунок із книжки: дохід за вирахуванням податків і всіх витрат, пов'язаних з роботою, поділений на всі години, які робота насправді забирає.
- Самобичування: Звичка звинувачувати й лаяти себе за помилки. Автори просять обходитися без нього, коли підбиваєш підсумок минулим витратам.
- Крива задоволеності: Графік із книжки: як відчуття повноти життя залежить від витрачених грошей. Крива спершу зростає, досягає вершини, а потім падає. Образ авторів, а не наукова модель.
- Мотлох: Так автори називають усе, що людині не служить, але займає місце в її домі та житті.
- Марнотратство: Марна трата грошей чи речей. Автори бачать його не в кількості речей, а в тому, що ними не користуються і їм не радіють.
- Точка перетину: Момент із програми авторів, коли щомісячний дохід від вкладень стає більшим за щомісячні витрати. На графіку в цьому місці перетинаються дві лінії.
- Фінансова подушка: Запас грошей на випадок непередбачених витрат. Автори радять тримати його в розмірі витрат приблизно на пів року.
Схожі книги
- Випадкове блукання Волл-стріт. Перевірена часом стратегія успішних інвестицій, Бертон Малкіл
- Проти богів. Приборкання ризику, Пітер Бернстайн
- Обіграй дилера. Виграшна стратегія в блекджеку, Едвард О. Торп
- Чорний лебідь, Нассім Талеб
- Бумеранг. Як дешеві гроші 2000-х розорили Ісландію, Грецію та Ірландію, Майкл Льюїс
- Помри з нулем, Білл Перкінс
- Ти не слухаєш. Що ми втрачаємо, коли розучуємося слухати, і як це виправити, Кейт Мерфі
- Від нуля до одиниці, Пітер Тіль
