Головні ідеї книги

Людська машина

Арнольд Беннетт, 1908

Уранці ти вирішуєш тримати себе в руках, а за сніданком уже починається суперечка. Арнольд Беннетт відповідає на це двома принципами: мозок — твій слуга, а не ти, і за будь-якого тертя винна твоя власна машина. У цій книзі 1908 року пів години ранкового тренування перевіряються тоном розмови, відмовою звинувачувати і вмінням вчасно вибратися з каналу.

Кому підійде

Для тих, хто вміє давати слушні поради, але у власних розмовах знову дратується, сперечається і забуває ранкові рішення.

Ти не відповідаєш за всесвіт; ти відповідаєш за себе.

Чому винахідникові нема коли нудьгувати

Північ. Чоловік лежить на спині, але не в ліжку, а в сараї під машиною, зі свічкою в руці. Одну деталь він налагодив, зламалася інша. Уранці машина виїде із сараю і за п'ять хвилин розіб'ється, і все почнеться спочатку. Такі винахідники, пише Арнольд Беннетт, — серед найщасливіших людей на землі: їхні вечори завжди закороткі.

А інший чоловік прокидається серед ночі і ясно бачить усе довкола: вади дружини, тривоги через дітей, гроші, які так і не відкладено, зайву люльку. Свої помилки він помічає мимохідь і відводить погляд. Змінити обставини не можна, і він змиряється з тихим невдоволенням.

Беннетт питає його: «Хіба в тебе немає своєї машини?» Є, і вона складніша за будь-який мотор. Ця машина і є ти: тіло і передусім мозок, тобто здатність міркувати й віддавати накази м'язам. Звідси назва його книги 1908 року, «Людська машина».

Наважитися подивитися на власну машину, а не тільки лаяти дорогу, — уже сміливий крок. Більшість так і їде все життя, жодного разу не помітивши, що їде на машині.

Можна розуміти поезію і не вміти прожити вечір

У школі нас учать тренувати руки й ноги і знати, що одинадцять на дванадцять буде сто тридцять два. Про мистецтво жити там не кажуть ані слова. Потім доросле життя зводиться до того, як здобути їжу, одяг і дах над головою. Ми, за словами Беннетта, сприймаємо приготування до життя за саме життя. А до п'ятдесяти п'яти років професіоналом уже не стати, і ми закінчуємо життя аматорами.

Автор знає заперечення: багато хто витрачає вечори на самовдосконалення. Ось чоловік, який щовечора читає вірші й тонко їх розуміє. Але чому він вічно скаржиться на службу, тривожиться про гроші, дметься на дружину і їсть більше, ніж витримує шлунок? Він схожий на автомобіліста, який виляє по всій дорозі, а на запитання, що сталося, пропонує помилуватися начищеними ліхтарями.

Висновок різкий: чимала частина самовдосконалення — просто потурання собі. Беннетт зізнається, що сам любить книжки і перебільшує навмисно. Але мірило в нього просте: чи допомагає прочитане прожити сьогоднішній день без тертя, тобто без зайвих зіткнень із людьми.

Читати в Livria

Про автора

Арнольд Беннетт, англійський письменник і есеїст, писав про повсякденне життя і про те, як людина розпоряджається своїм часом і силами.

Усі книги автора: Арнольд Беннетт

Поняття з книги

  • Тертя
  • Джонс
  • фаталізм
  • Епіктет
  • Марк Аврелій
  • концентрація
  • Людська машина: Образ Беннетта: тіло і передусім мозок як інструменти, через які людина живе серед людей; це не наукова модель будови психіки.
  • інтонація: Звучання мовлення: підвищення і зниження голосу, його ритм і виразність, які беруть участь у передаванні сенсу.
  • фінансовий запас: Гроші, відкладені на майбутні витрати й непередбачені обставини; Беннетт радить тримати в запасі річний дохід.
  • Стренд: Одна з головних вулиць центрального Лондона.
  • Товариство організації благодійності: Англійська організація, заснована в Лондоні 1869 року; вона допомагала бідним після перевірки їхнього становища, а не випадковою милостинею.
  • Бальзак: Оноре де Бальзак, французький письменник XIX століття; Беннетт наводить його думку з роману «Кузина Бетта».

Усі поняття

Схожі книги