Головні ідеї книги

Тест із зефіркою. Як опанувати самоконтроль

Волтер Мішел, 2014

Дитині пропонують одну зефірку зараз або дві, якщо почекати. Автор цього знаменитого досліду розповідає, як діти примудрялися чекати, які прийоми самоконтролю можуть перейняти дорослі і що сталося з дітьми через десятиліття. А ще — про перевірку на сотнях інших дітей, яка вже після виходу книжки помітно змінила картину.

Кому підійде

Для тих, кому важко встояти перед спокусами, для батьків і вчителів, і для всіх, хто чув про «тест із зефіркою» і хоче знати, що він показав насправді.

Здатність відкладати негайне задоволення заради майбутніх наслідків — це когнітивна навичка, якої можна навчитися.

Про що книжка

Чотирирічній дитині пропонують вибір: один смаколик зараз або два, якщо почекати. Цей простий дослід із дитячого садка при Стенфорді став, мабуть, найвідомішим експериментом про силу волі.

Його автор Волтер Мішел розповідає, як діти примудрялися чекати, що з ними сталося через десятиліття і які прийоми можуть перейняти дорослі. Книжка — наполовину розповідь ученого про свою роботу, наполовину його модель того, як влаштоване самовладання.

Попереду — зефір у рамці, дві системи в голові, сигарета, від якої стало гидко, і перевірка на сотнях інших дітей, яка вже після виходу книжки помітно змінила картину.

Ідея 1. Одна зараз чи дві потім

Кінець 1960-х, дитячий садок Бінг при Стенфордському університеті. Дитину років чотирьох-п'яти садовлять за стіл, перед нею ласощі, наприклад зефір. Дорослий пояснює: можна з'їсти одну штуку одразу, а якщо почекати, поки він повернеться, буде дві. Якщо чекати набридне, можна подзвонити в дзвіночок, але тоді дістанеться одна. Дорослий виходить, а дослідники спостерігають крізь одностороннє скло.

Але дослідників цікавило й те, як саме діти чекають. Одні відвертаються або заплющують очі, інші тихо співають. Хтось грає пальцями ніг, як на піаніно. Хтось пошепки повторює собі: «Якщо почекаю, отримаю обидві, а якщо ні — тільки одну».

Мішел помітив: довше часто трималися ті, хто вигадував, як не дивитися на ласощі. Уперто розглядати їх і терпіти виходило гірше.

Замість того щоб увесь вечір «просто не брати» телефон зі столу, ти відносиш його в іншу кімнату екраном донизу.

Уміння чекати в цьому досліді видно ззовні: у тому, куди дитина дивиться і чим себе займає. Отже, це вміння, найімовірніше, можна тренувати через конкретні прийоми.

Читати в Livria

Про автора

Волтер Мішел (1930–2018) — американський психолог, народився у Відні, дитиною емігрував із родиною до США. Працював у Стенфорді та Колумбійському університеті, вигадав «тест із зефіркою» і багато років вивчав самоконтроль та особистість.

Усі книги автора: Волтер Мішел

Поняття з книги

  • Гаряча система: У моделі Мішела і Меткалф — швидка емоційна реакція на те, що просто перед очима. Авторська модель, а не окрема ділянка мозку.
  • Холодна система: У моделі Мішела і Меткалф — повільне, зважене мислення, яке може враховувати наслідки й цілі. Авторська модель, а не окрема ділянка мозку.
  • План «якщо — то»: Заздалегідь ухвалене рішення, яке пов'язує конкретну ситуацію з конкретною дією. Може полегшити виконання наміру в момент спокуси, але не гарантує цього.
  • Психологічна дистанція: Погляд на ситуацію ніби збоку або здалеку в часі. У дослідженнях, які наводить Мішел, такий погляд у середньому допомагав людям менше занурюватися в переживання.
  • Концептуальна реплікація: Перевірка ідеї попереднього дослідження на нових даних та іншими методами, а не точне повторення досліду.

Усі поняття

Схожі книги