Головні ідеї книги

Як вийти із зони помилок

Вейн Дайер, 1976

Ти кажеш «він зіпсував мені настрій» і не сумніваєшся, що так і є. Вейн Дайер у 1976 році сперечався з цією фразою: на його думку, почуття виростають із того, що ти собі кажеш, а кожна звичка шкодити собі тримається на прихованій вигоді. Книжка покаже шість таких пасток на живих історіях і дасть прості способи з них вибратися.

Кому підійде

Для тих, хто знову і знову потрапляє в ті самі пастки: картає себе за минуле, тривожиться про майбутнє, чекає чужого схвалення й відкладає життя на потім.

Потребувати схвалення — однаково що сказати: «Твоя думка про мене важливіша, ніж моя власна думка про себе».

Фраза, яку кажуть майже всі

Уяви ранок, який зіпсувала одна фраза начальника. Цілий день вона крутиться в голові, і ввечері ти пояснюєш близьким: «Він зіпсував мені настрій». Так кажуть майже всі, і майже ніхто не сумнівається, що це правда.

Американський психолог Вейн Дайер багато років працював із людьми, які приходили до нього з такими історіями, і в 1976 році написав книжку, що сперечається з цією фразою. Він розбирає звички, якими людина шкодить сама собі: провину, тривогу, жагу схвалення, вічне «потім». У нього для них є спільна назва — помилкові зони.

Крізь усю книжку проходять дві думки. Перша: ти складаєшся з того, що вибираєш, і навіть почуття, на думку Дайера, вибираєш саме ти. Друга: жити можна тільки зараз, а майже кожна помилкова зона веде тебе в минуле, якого не повернути, або в майбутнє, якого ще немає.

Далі — чоловік, що змінював переконання під кожного співрозмовника, сам Дайер за друкарською машинкою в Туреччині і шлюб, побудований на підрахунку «хто кому винен». Легко не буде, попереджає автор. Але почати можна просто зараз.

Шеф вважає Кела дурним, але засмучує Кела не шеф

Кел, молодий менеджер із книжки, майже весь час мучиться однією думкою: начальник вважає його дурним. Дайер ставить просте запитання. Якби Кел нічого не знав про думку шефа, чи був би він нещасним? Звісно, ні. Отже, засмучує його не думка начальника, а те, що Кел сам собі про неї каже. І ще те, що він вирішив: чужа оцінка важливіша за його власну.

На цьому тримається вся книжка. Дайер міркує, як у логічній задачі: свої думки ти можеш змінювати, почуття виростають із думок, отже, і почуття в твоїй владі. Це його логіка, а не закон науки. Але від його запитання важко відмахнутися: якщо твоїми думками керуєш не ти, то хто ж? Начальник, партнер, мама?

Звичка віддавати свої почуття іншим сидить у мові: «Ти мене ображаєш», «Він мене дратує». Дайер пропонує казати чесно: «Я ображаюся через те, що кажу собі про твої слова». Звучить незвично, але така фраза повертає тобі кермо.

Яке почуття варто змінювати? Мірило в Дайера просте: те, що заважає жити так, як тобі хочеться, не дає заснути чи сказати близьким тепле слово. Такий стан, від легкої нерішучості до повної бездіяльності, він називає словом «ступор».

Одразу не вийде. Дайер порівнює опанування нової звички думати з тим, як учишся водити машину з ручною коробкою: спершу три педалі на дві ноги й тисяча помилок, а одного дня сідаєш і їдеш, не замислюючись.

Читати в Livria

Про автора

Вейн Дайер — американський психолог, доктор наук у галузі психологічного консультування, автор двох десятків книжок про саморозвиток. Ця книжка 1976 року зробила його знаменитим.

Усі книги автора: Вейн Дайер

Поняття з книги

  • Марк
  • Помилкові зони: Так Дайер називає звички думок і поведінки, якими людина шкодить сама собі: провину, тривогу, жагу схвалення, відкладання та інші. Образ автора, а не науковий термін.
  • Кел: Молодий менеджер із книжки, якого мучило, що начальник вважає його дурним.
  • Ступор: Так тут передано слово, яким Дайер називає будь-який стан, коли почуття заважає діяти так, як хочеться: від легкої нерішучості до повної бездіяльності. Термін автора, а не медичний діагноз.
  • Горас: Клієнт Дайера, чоловік сорока шести років, який мріяв про коледж, але ховався за словами «я застарий».
  • Гоуп: Дівчинка з прикладу Дайера, яка покинула малювати після слів учительки.
  • Оззі: Чоловік середнього віку з книжки, який змінював свою думку під кожного співрозмовника.
  • Евтаназія: Навмисне припинення життя невиліковно хворої людини, щоб позбавити її страждань.
  • Карамюрсель: Невелике місто на північному заході Туреччини, на березі Мармурового моря.
  • Трейсі: Трейсі Лінн, донька Дайера. Їй присвячено цю книжку.
  • Гарольд: Клієнт Дайера, який місяцями боявся звільнення, а після нього за три дні знайшов роботу, кращу за попередню.
  • Джуді: Клієнтка Дайера, яка вела свій шлюб за принципом «усе має бути чесно».

Усі поняття

Схожі книги