Головні ідеї книги

Біологія добра і зла. Як наука пояснює наші вчинки

Роберт Сапольскі, 2017

Дружина нейробіолога наздогнала хама на світлофорі й кинула йому у вікно виноградний чупа-чупс. Роберт Сапольскі розбирає будь-який вчинок крок за кроком: що відбувалося в мозку за секунду до нього, які гормони діяли того дня, що заклали дитинство, гени й культура. Ти зрозумієш, чому втомлюється сила волі, як мозок ділить людей на своїх і чужих і що допомагає не скоритися злу.

Кому підійде

Для тих, хто хоче зрозуміти, чому люди роблять і жорстокі, і прекрасні вчинки і що в цьому вирішують мозок, гормони, дитинство, гени та культура. І для тих, хто помічає в собі спалахи гніву, упертість або страх виділитися і хоче з ними впоратися.

Ми не ненавидимо насильство. Ми ненавидимо неправильне насильство, насильство в неправильному контексті.

Виноградний чупа-чупс замість помсти

Роберт Сапольскі зізнається, що з дитинства прокручує в голові одну й ту саму сцену. Він вривається в бункер, де сидить Гітлер, скручує його і вигадує йому кару, страшнішу за будь-яку страту. Серце калатає, стає жарко, кулаки стискаються. І водночас ця сама людина виступає проти смертної кари й голосує за суворий контроль над зброєю. Таку мішанину думок про насильство, за його словами, має майже кожен.

А ось сцена з життя його родини. Водій навмисне підрізав їхню машину й показав середній палець. Дружина Сапольскі наздогнала кривдника на світлофорі, постукала у вікно і кинула в салон… виноградний чупа-чупс. Якщо він такий злий, пояснила вона, у нього напевно було жахливе дитинство, і цукерка хоч трохи це виправить.

Сапольскі — нейробіолог і приматолог: понад тридцять років він вивчав павіанів у Східній Африці. Його головна думка: ми ненавидимо не насильство як таке, а насильство в неправильному контексті. Той самий удар на вулиці нас лякає, а на стадіоні ми платимо, щоб на нього подивитися. Автор пропонує розуміти будь-який вчинок, крок за кроком відступаючи від нього назад у часі. Що було в мозку за секунду до нього? Що людина побачила чи почула за хвилину до цього? Які гормони діяли того дня, що змінювалося в мозку за рік? А далі — дитинство, гени, культура та еволюція.

Попереду — про те, чому втомлюється сила волі, що насправді робить тестостерон, як дитинство й гени задають схильності, але не виносять вироку, як мозок ділить людей на своїх і чужих і чому добрі люди виконують злі накази. Якщо тобі хочеться зрозуміти, звідки беруться і найгірші, і найкращі вчинки, зокрема твої власні, ти вже ставиш питання, до якого багато хто не доходить. Почнімо.

Залізний прут і зефірка: де живе сила волі

1848 року у Вермонті будівельник залізниці Фінеас Гейдж готував вибух, і залізний прут завтовшки три сантиметри пробив йому голову: увійшов з лівого боку обличчя знизу й вилетів через тім'я. Гейдж дивом вижив. Але з шанованої та врівноваженої людини він перетворився на запальну, грубу й нетерплячу: будував плани й одразу їх кидав. Друзі казали: «Це вже не Гейдж». Прут знищив більшу частину лівої лобної кори.

Лобна кора, пояснює Сапольскі, працює як розпорядник. Вона відкладає задоволення, будує плани, стримує пориви й гасить зайві емоції. Її головну справу автор зводить до одного: допомогти зробити складніше, але правильне. Дозріває вона в мозку останньою.

Тільки сили в неї не безмежні. У дослідах, які ставив психолог Рой Баумайстер, люди після складного розумового завдання ставали агресивнішими, менш чуйними й менш чесними. Коли лобна кора напружено працює, у крові падає глюкоза, а солодкий напій повертає корі сили. Голодна людина обирає суперникові в грі суворіше покарання. Уяви заряд телефона: під вечір важкого дня його лишається мало, і на складне рішення може просто не вистачити.

Як же тоді триматися? Підказку дав психолог Волтер Мішел. Він залишав дітей трьох-шести років наодинці із зефіркою: з'їж зараз або дочекайся дорослого й отримаєш дві. Приблизно третина витримувала всі п'ятнадцять хвилин. Перемагали не ті, хто стискав зуби, а ті, хто відволікався: заплющував очі, співав, ховав зефірку. Старші діти по-новому дивилися на завдання: «Річ не в зефірці, а в тому, яка я людина». Через сорок років у тих, хто дочекався, лобна кора працювала краще.

Психолог Джеймс Ґросс показував людям важкий ролик про ампутацію. У тих, хто намагався придушити почуття, мигдалина, центр страху й тривоги, збуджувалася ще сильніше. Ті, хто казав собі: «Це все не насправді, це лише акторська гра», заспокоювалися. Звідси висновок автора: встояти перед спокусою найпростіше, якщо по-новому поглянути на ситуацію, а не напружувати волю. А найкраще, коли правильне стає таким звичним, що вже не потребує зусиль.

Читати в Livria

Про автора

Роберт Сапольскі, американський нейробіолог і приматолог, викладає у Стенфордському університеті. Понад тридцять років вивчав павіанів у Східній Африці.

Усі книги автора: Роберт Сапольскі

Поняття з книги

  • Мигдалина
  • Гарлоу
  • Гебб
  • успадковуваність
  • Аш
  • Гітлер
  • Нейробіолог
  • Баумайстер
  • Мішел
  • Тестостерон
  • Ультиматум
  • Окситоцин
  • Нельсон
  • Вілер
  • Томпсон
  • Рікар
  • Приматолог: Учений, який вивчає мавп та інших приматів.
  • Павіанів: Павіани, великі мавпи Африки, які живуть зграями із суворою ієрархією. Сапольскі вивчав їх понад тридцять років.
  • Гейдж: Фінеас Гейдж, американський будівельник залізниці. 1848 року залізний прут пробив йому голову, і його характер різко змінився; це перший докладно описаний випадок ушкодження лобної кори.
  • Лобної кори: Лобна кора, передня частина кори мозку. Відповідає за планування, самоконтроль, відкладання задоволення й регуляцію емоцій.
  • Глюкоза: Простий цукор, головне джерело енергії для клітин мозку.
  • Ґросс: Джеймс Ґросс, американський психолог зі Стенфордського університету, вивчає, як люди керують своїми емоціями.
  • Айзенеґер: Крістоф Айзенеґер, дослідник із Цюрихського університету, вивчає дію гормонів на поведінку.
  • Фер: Ернст Фер, швейцарський економіст із Цюрихського університету, дослідник справедливості та співпраці.
  • Полівки: Степові полівки, дрібні гризуни Північної Америки, які живуть постійними парами. На них вивчали роль окситоцину в прив'язаності.
  • Дрьо: Карстен де Дрьо, нідерландський психолог, вивчає конфлікти між групами та дію окситоцину.
  • Моґіл: Джеффрі Моґіл, канадський дослідник болю з Університету Макгілла.
  • Чаушеску: Ніколае Чаушеску, комуністичний диктатор Румунії, повалений 1989 року.
  • Гіпокампа: Гіпокамп, ділянка мозку, важлива для пам'яті, зокрема для пам'яті про простір і дорогу.
  • МАО-А: Моноаміноксидаза А, фермент, який руйнує в мозку серотонін і норадреналін. Ген цього ферменту буває в кількох варіантах.
  • Ген воїна: Газетне прізвисько низькоактивного варіанта гена МАО-А, а не науковий термін.
  • Каспі: Авшалом Каспі, психолог з Університету Дьюка, вивчає, як гени і середовище разом впливають на поведінку.
  • Олбані: Столиця штату Нью-Йорк, де розташований кампус Університету штату Нью-Йорк.
  • Геттісберг: Геттісберг, містечко в Пенсильванії, де 1863 року відбулася одна з найбільших битв Громадянської війни в США.
  • Армістед: Льюїс Армістед, генерал армії південців, смертельно поранений під Геттісбергом.
  • Масонський: Пов'язаний із масонами, членами таємного братства, яке скріплюють спільні ритуали та розпізнавальні знаки.
  • Бінгем: Генрі Гаррісон Бінгем, офіцер армії північан, який допоміг пораненому Армістеду.
  • Тайфел: Генрі Тайфел, британський соціальний психолог із Бристольського університету, автор дослідів із «мінімальними групами».
  • Фіске: Сьюзен Фіске, американська соціальна психологиня з Принстонського університету, вивчає стереотипи й упередження.
  • Олпорт: Гордон Олпорт, американський психолог, який у 1950-х роках запропонував гіпотезу контакту.
  • Гіпотезу контакту: Гіпотеза контакту: припущення, що ворожнеча між групами слабшає, якщо їхні члени спілкуються за певних умов.
  • Мілгрем: Стенлі Мілгрем, американський психолог, автор дослідів про підкорення авторитету, проведених в Єльському університеті.
  • Єльський: Єльський університет, приватний університет у Нью-Гейвені, штат Коннектикут, заснований 1701 року.
  • Мілай: В'єтнамське село, де 16 березня 1968 року американські солдати вбили від 350 до 500 беззбройних мешканців.
  • Банальність героїзму: Банальність героїзму: вислів психолога Філіпа Зімбардо про те, що герої — зазвичай найзвичайнісінькі люди.
  • Вааль: Франс де Вааль, нідерландсько-американський приматолог, дослідник співпраці та моралі у тварин.
  • Броснан: Сара Броснан, американська приматологиня, співавторка досліду з капуцинами й нерівною оплатою.
  • Капуцинів: Капуцини, невеликі мавпи Південної та Центральної Америки.
  • Ґрін: Джошуа Ґрін, американський психолог і філософ із Гарвардського університету, вивчає, як мозок ухвалює моральні рішення.
  • Дилему вагонетки: Дилема вагонетки: уявний експеримент про те, чи можна пожертвувати однією людиною, щоб урятувати п'ятьох.
  • Туберкульозу: Туберкульоз, інфекційна хвороба, яка найчастіше вражає легені.
  • Епілепсію: Епілепсія, хвороба мозку, за якої трапляються судомні напади.

Усі поняття

Схожі книги