Головні ідеї книги

Складні розмови: як обговорювати те, що хвилює найбільше

Дуглас Стоун, Брюс Паттон, Шейла Гін, 1999

Друг виручив із терміновою роботою, а в ній виявився невдалий графік. Чому коротка розмова про один графік може надовго зіпсувати дружбу? Автори з Гарвардського переговорного проєкту показують, що в кожній складній розмові відбуваються три розмови водночас, і підказують, як вести їх чесніше.

Кому підійде

Для тих, хто відкладає складні розмови з близькими, колегами чи керівництвом або після таких розмов довго прокручує сказане в голові.

Розберися зі своїми почуттями, інакше вони візьмуть гору над тобою.

Про що книжка

Майклові на завтра потрібна брошура для клієнта, а його звичайний дизайнер зайнятий. Він телефонує другові Джеку, і той устигає зробити її вчасно. Потім Майкл бачить у брошурі графік, який, на його думку, треба переробити. Джек упевнений, що все підписано зрозуміло. Розмова виходить неприємною, і, за словами авторів, через місяці Джек досі згадує її з гіркотою.

Чому така дрібниця так боляче б’є по дружбі? Дуглас Стоун, Брюс Паттон і Шейла Гін із Гарвардського переговорного проєкту відповідають так: у складній розмові, за їхньою моделлю, відбуваються три розмови водночас. Це модель авторів, побудована на їхньому досвіді консультування та викладання, а не строго проведене дослідження.

Ідея 1. Три розмови в одній

Ззовні Джек і Майкл сперечаються про графік. Але автори бачать у цій суперечці три шари.

Перший є розмовою «Що сталося?»: хто має рацію, хто що мав на увазі, хто винен. Другий є розмовою про почуття. Джек мовчки думає щось на кшталт «І це подяка?», але вголос цього не каже. Третій є розмовою, яку кожен веде із собою. Джек гадає, чи не поганий він професіонал. Майкл думає, чи не було дурницею кликати друга.

На думку авторів, кожен шар має свою пастку. У першому це сперечатися про правду, вгадувати наміри та шукати винуватця. У другому ховати почуття. У третьому думати про себе за схемою «усе або нічого». Далі книжка проходить цими трьома шарами по черзі.

Подружжя свариться через немитий посуд. Уголос говорять про тарілки. Усередині в одного звучить «мене не цінують», в іншого «я знову поганий».

Якщо суперечка про дрібницю відчувається непропорційно тяжкою, можливо, під нею тривають іще дві розмови: про почуття та про те, хто ми.

Читати в Livria

Про автора

Дуглас Стоун, Брюс Паттон і Шейла Гін — фахівці Гарвардського переговорного проєкту; вони викладали в Гарвардській школі права й консультували людей та організації з питань переговорів і конфліктів.

Усі книги автора: Дуглас Стоун, Брюс Паттон, Шейла Гін

Поняття з книги

  • три розмови: Модель авторів: у складній розмові водночас відбуваються розмова «Що сталося?», розмова про почуття та розмова про ідентичність. Авторська схема, а не наукова класифікація.
  • позиція «і»: Пропозиція авторів тримати в голові і власний погляд, і погляд іншого: кожен бачить частину ситуації. Зрозуміти чужу версію не означає визнати її однаково обґрунтованою чи погодитися з нею.
  • намір: Те, чого людина хотіла досягти вчинком. На думку авторів, його легко сплутати з наслідком, який учинок мав для нас.
  • внесок: Термін авторів: що кожен учасник зробив чи не зробив, щоб ситуація склалася. На відміну від провини, не виносить вироку ні іншому, ні собі.
  • Розмова про ідентичність: Внутрішня розмова про те, що ситуація говорить про нас: чи ми компетентні, чи хороші, чи гідні любові. Образ із моделі авторів.
  • третя історія: Порада авторів: починати складну розмову з опису ситуації так, як її побачив би нейтральний спостерігач, називаючи різницю в поглядах, а не винуватця.

Усі поняття

Схожі книги