Головні ідеї книги
Внутрішній голос. Чому ми говоримо із собою і як це на нас впливає
Психолог, який вивчає емоції, дві ночі стоїть у темній вітальні з бейсбольною битою через лист із погрозами й не може зупинити власних думок. Ітан Кросс розповідає, чому внутрішній голос може допомагати й заважати, чому чужі проблеми ми розв’язуємо мудріше за свої і як один займенник змінює погляд на ситуацію.
Кому підійде
Для тих, хто ловить себе на нескінченному прокручуванні думок перед сном, після сварки чи перед важливою справою, і хоче зрозуміти, що з цим можна робити.
Розум гнучкий — якщо знати, як його зігнути.
Про що книжка
Весна 2011 року. Психолог Ітан Кросс нещодавно розповів у вечірніх новинах CBS про дослідження: емоційний і фізичний біль у мозку виглядають схоже. Невдовзі на його робочу адресу в Мічиганському університеті приходить лист із погрозами, малюнками насильства й образами.
Усі довкола кажуть: такі погрози зазвичай нічим не закінчуються. Але дві ночі поспіль Кросс у піжамі стоїть у темній вітальні з дитячою бейсбольною битою і дивиться у вікно. Він не може їсти, знову і знову обговорює лист із дружиною і здригається від кожного звуку з дитячої.
Учений, який вивчає емоції, не може впоратися з власними думками. Вибратися йому допомогло одне слово, сказане собі посеред ночі. Яке — далі. А книжка — розповідь Кросса про те, що наука знає про наші розмови із собою.
Ідея 1. Голос, який майже не мовчить
За дослідженнями, які наводить Кросс, від третини до половини часу неспання ми проводимо не в теперішньому: згадуємо, прокручуємо, плануємо. Значна частина цього — розмова із собою.
Сам по собі внутрішній голос, підкреслює автор, корисний: допомагає тримати в голові план, репетирувати важку розмову, керувати собою. Діти часто вголос коментують свої дії, і це, на думку автора, нормальна частина їхнього розвитку.
Проблема починається, коли голос замикається в коло. Це коло Кросс називає словом chatter; у Livria ми перекладаємо його як «внутрішня балаканина»: повторювані негативні думки й почуття, з яких важко вийти.
Ти лежиш уночі й уп’яте проговорюєш, що треба було відповісти начальникові. Відповідь кращою не стає, а сон зникає.
Міркувати про себе корисно, поки думка рухається вперед. Коли вона ходить по колу, той самий інструмент може почати працювати проти тебе.
Про автора
Ітан Кросс — американський психолог, професор Мічиганського університету, керує лабораторією емоцій і самоконтролю. Вивчає, як люди розмовляють самі із собою і як керують своїми емоціями.
Поняття з книги
- Внутрішня балаканина: Переклад Livria авторського терміна chatter: повторювані негативні думки й почуття, які ходять по колу. Образ із книжки, а не діагноз.
- Парадокс Соломона: Назва, яку Ігор Гроссманн та Ітан Кросс (2014) дали схильності міркувати про чужі проблеми мудріше, ніж про свої.
- Дистанційована розмова із собою: Прийом, який вивчає Кросс: звертатися до себе на ім’я або на «ти», як до іншої людини. В експериментах у середньому допомагав знижувати тривогу, але діє не на всіх однаково.
- Подумкова подорож у часі: Прийом із книжки: уявити, як ти ставитимешся до ситуації за місяць, рік чи десять років.
- Невидима підтримка: Допомога, яку людина отримує, не помічаючи її. У дослідженні, яке наводить автор, така допомога була пов’язана з меншим стресом.
- Компенсаторний контроль: Ідея з психології: коли відчуття контролю бракує, люди можуть шукати його в порядку й структурі навколо себе.
Схожі книги
- Замовлення у Всесвіту. Посібник із виконання бажань, Бербель Мор
- Мужність кличе. Фортуна любить сміливих, Раян Голідей
- Смерть і її таємниця. До смерті, Каміль Фламмаріон
- Дисципліна – це доля. Сила самоконтролю, Раян Голідей
- Не переймайтеся через дрібниці… Усе це дрібниці життя, Річард Карлсон
- Его — це ворог, Раян Голідей
- Шахова новела, Стефан Цвейг
- Комплексний ПТСР. Посібник із відновлення після дитячої травми, Піт Вокер
