Головні ідеї книги
Homo Deus. За лаштунками майбутнього
Сьогодні їжа вбиває більше людей, ніж війна. Голод, епідемії та війна вперше в історії відступили, і Харарі ставить незручне запитання: чого людина починає хотіти, коли старі біди скінчилися? Книжка про три нові мрії людства і про те, що буде з нами, коли машини почнуть розуміти нас краще, ніж ми самі.
Кому підійде
Для тих, кому цікаво, куди рухається світ і що в ньому буде зі звичайною людиною, і хто готовий до запитань без готових відповідей.
Ми позбулися голоду, чуми й війни і виявили, що не знаємо, чого хочемо далі.
Про що книжка
Тисячі років людина мала трьох ворогів, з якими нічого не могла вдіяти: голод, епідемію і війну. Вони приходили, як приходить гроза, і лишалося тільки молитися. Харарі починає з твердження, з яким хочеться сперечатися: на початку XXI століття всі три вперше відступили.
Не зникли. Відступили настільки, що перестали бути долею і стали завданнями. І тоді постає запитання, якого раніше не було: чого хоче людина, коли старі біди скінчилися?
У «Sapiens» Харарі розповідав, звідки ми прийшли. Тут він дивиться вперед, але не ворожить. Він показує, які сили вже працюють сьогодні і куди вони можуть вивести.
Попереду: чому медицина не зробила нас довгожителями, чому ситість не приносить вдоволення, звідки взявся газон перед будинком і що станеться, коли програма знатиме тебе краще, ніж чоловік чи дружина.
Ідея 1. Сьогодні тебе радше вб’є з’їдене, ніж той, хто хоче твоєї смерті
Харарі кидає фразу, заради якої варто зупинитися: цукор тепер небезпечніший за порох. Звучить як парадокс. Насправді це арифметика.
У 2012 році у світі померло близько 56 мільйонів людей. Від чужих рук — близько 620 тисяч: 120 тисяч на війнах і ще пів мільйона від злочинів. Від власної руки — близько 800 тисяч. Діабет забрав близько півтора мільйона.
Тепер додай. Усе людське насильство на планеті вбило менше людей, ніж одна хвороба, яку найчастіше приносить переїдання. Звідси друга фраза Харарі: для пересічного мешканця Європи чи Америки кока-кола небезпечніша, ніж «Аль-Каїда».
Ось чому заголовок — не перебільшення. Порох — це ті, хто хоче тебе вбити. Цукор — це те, що ти з власної волі купуєш і несеш додому. Уперше в історії друге вбиває більше людей, ніж перше.
Важливе застереження самого Харарі: він не каже, що біди скінчилися. Цифри взято за 2012 рік, а після виходу книжки були і пандемія, і нові війни. Його думка про інше: голод і епідемія перестали бути незрозумілою силою згори і стали завданням, яке має розв’язок і відповідального.
Що це означає для тебе: коли біда стає завданням, з неї знімають ореол долі. А розв’язане завдання завжди лишає по собі порожнє місце і запитання «а що далі».
У середньовічному селі після неврожаю йшли до церкви і просили дощу. Сьогодні після неврожаю шукають, хто не заклав запасу, не збудував сховища і не підвіз зерна. Подія та сама, ставлення до неї протилежне.
Головна зміна, яку помічає Харарі, сталася не у світі, а в голові: біда перетворилася з вироку на завдання. Саме тому в людства вперше звільнилося місце для нових бажань.
Про автора
Юваль Ной Харарі — ізраїльський історик, професор Єврейського університету в Єрусалимі. Прославився книжкою «Sapiens» про минуле людства; «Homo Deus» — її продовження, але про майбутнє.
Усі книги автора: Юваль Ной Харарі
Поняття з книги
- Джолі
- Алгоритм
- діабет
- Аль-Каїда
- Свідомість
- Homo sapiens
- Homo deus: Назва книжки й образ автора: людина, яка отримала сили, що їх раніше приписували богам. Не науковий термін.
- Гуманізм: Світогляд, що ставить у центр людину, її почуття і вибір. Харарі розбирає його як систему вірувань; це його власне тлумачення.
- Переживальне я: Термін із книжки: та частина нас, яка відчуває те, що відбувається, хвилина за хвилиною.
- Оповідне я: Термін із книжки: та частина, яка складає пережите в історію й ухвалює рішення, спираючись на неї.
- Генетичний аналіз: Дослідження ДНК людини, яке показує, до яких хвороб вона має підвищену схильність.
- Датаїзм: Слово Харарі для світогляду, у якому цінність усього визначається внеском у потік даних. Це його конструкція, а не наявне вчення.
- Марний клас: Термін книжки для людей, чия праця може виявитися непотрібною економіці через автоматизацію. Сценарій автора, а не прогноз із датою.
Схожі книги
- Як змінюються погляди. Дивовижна наука про переконання, думки і вміння переконувати, Девід Макрейні
- Як відвернути кліматичну катастрофу. Рішення, що вже маємо, і прориви, яких потребуємо, Білл Гейтс
- Як нічого не робити. Опір економіці уваги, Дженні Оделл
- Як керувати рабами, Марк Сидоній Фалкс, Джеррі Тонер
- Психологія впливу, Роберт Чалдіні
- Громадська думка, Волтер Ліппман
- На гачку. Як створювати продукти, що формують звички, Нір Еяль
- Гормони, метаболізм і користь фізичних вправ, Брюс Шпігельман (ред.)
