Головні ідеї книги

Усвідомленість. Як здобути гармонію в нашому шаленому світі

Марк Вільямс, Денні Пенман, 2011

Чому дві людини з однаковим списком справ закінчують день по-різному — одна вичавлена і на нервах, інша спокійна, хоча зробили те саме? Вільямс і Пенман показують: справа не в обсязі клопотів, а у звичці розуму жити будь-де, тільки не в теперішньому моменті. Книжка дає прості, короткі практики, які за кілька хвилин на день повертають відчуття, що життя відбувається тут, а не в нескінченній тривозі про майбутнє.

Кому підійде

Тим, хто втомився від вічного поспіху і хоче менше тривоги та більше внутрішнього спокою

Спокій народжується не від того, що життя стає тихішим, а від того, що ми вчимося бути в ньому уважнішими і добрішими до себе.

Про що ця книга

Ця книжка про те, як перестати жити на бігу всередині власної голови. Більшість людей не усвідомлюють, що майже весь день їхні думки зайняті не тим, що відбувається зараз, а розбором минулого чи тривогою про майбутнє. Вільямс і Пенман показують просту річ: саме це постійне уявне «втікання» з теперішнього і є головним джерелом хронічного стресу, а не самі обставини життя. Книжка розв'язує дуже конкретну проблему — як вимкнути внутрішній автопілот тривоги й повернути собі відчуття, що життя відбувається тут, а не десь у голові.

Ідея виросла з клінічної практики: Марк Вільямс багато років розробляв програму допомоги людям із повторюваною депресією і виявив, що справа не в думках самих по собі, а в тому, як людина до них прив'язується. Денні Пенман, журналіст, пережив важку травму й хронічний стрес і на собі перевірив, що запропоновані техніки працюють не як гарна філософія, а як практичний інструмент. Разом вони написали книжку без містики й гасел — лише пояснення того, як влаштована увага, і покрокові вправи, які може робити будь-яка людина у звичайний будній день.

Ідея 1. Усвідомленість — це увага до теперішнього без осуду

Усвідомленість — це не особливий містичний стан, а проста навичка: помічати, що відбувається просто зараз — звук, смак, відчуття в тілі, думку — не оцінюючи це одразу як хороше чи погане. Ми звикли автоматично навішувати ярлики на все підряд: «це дратує», «це неправильно», «я не повинен так почуватися», і саме ця оцінка, а не сам факт, найчастіше створює напругу. Якщо навчитися спершу просто помічати, а вже потім вирішувати, як реагувати, між подією і нашою реакцією з'являється крихітна пауза, і саме в ній народжується вибір замість автоматичної тривоги.

Уяви людину, яка щоранку бачить у телефоні гору непрочитаних листів і одразу відчуває клубок у грудях та думку «я не даю ради». Якщо вона на секунду просто помітить: «ось відчуття в грудях, ось думка про несправедливість», не втікаючи від нього і не сварячи себе, клубок не зникне миттєво, але перестане керувати всією наступною годиною.

Ірина відкриває пошту в понеділок вранці й бачить 40 непрочитаних листів. Раніше вона одразу відчувала паніку й починала гарячково відповідати всім підряд. Цього разу вона спершу на кілька секунд помічає: «стиснулося в грудях, промайнула думка — не встигну». Вона не бореться з цим почуттям і не картає себе за нього, просто фіксує. Пауза триває п'ять секунд, але за ці секунди паніка не встигає захопити весь день, і Ірина спокійно починає з найважливішого листа.

Перш ніж реагувати на неприємність, назви подумки, що саме ти відчуваєш — це створює паузу для вибору.

Читати в Livria

Про автора

Марк Вільямс — професор клінічної психології, один із творців програми MBCT для профілактики депресії; Денні Пенман — журналіст-дослідник з особистим досвідом подолання хронічного стресу і болю.

Усі книги автора: Марк Вільямс, Денні Пенман

Поняття з книги

Усі поняття

Схожі книги