Головні ідеї книги

Дофамін: найпотрібніший гормон. Як молекула керує людиною

Деніел Ліберман, Майкл Лонг, 2018

Щури й далі їли з апетитом, а «молекула задоволення» в їхньому мозку затихла. Чому? Психіатр і письменник розповідають, як дофамін пов’язаний із передчуттям, закоханістю, залежністю та творчістю. Жива науково-популярна модель — із чесним застереженням, що мозок складніший за одну молекулу.

Кому підійде

Для тих, хто помічав, що бажане швидко перестає тішити, і хоче зрозуміти, чому мозок так улаштований.

Дофамін, зрештою, не молекула задоволення. Це молекула передчуття.

Про що книжка

Подивися вниз. Там те, до чого можна дотягнутися рукою: стіл, чашка, телефон. Тепер подивися вгору, у вікно. Там усе, до чого треба йти, що треба планувати й здобувати.

Психіатр Деніел Ліберман і письменник Майкл Лонг вважають, що мозок поводиться з цими двома світами по-різному. Далеким і майбутнім, за їхньою моделлю, відає одна речовина — дофамін. Тому вони називають його «молекулою більшого».

Попереду — щури, які їли з апетитом, поки їхній дофамін мовчав; мавпа й лампочка; пара, у якої згасла закоханість; та ігровий автомат, що виріс із досліду з голубом.

Важлива рамка. Автори самі попереджають: вони багато що спрощують, а пізні розділи подекуди спекулятивні. Справжній дофамін складніший за «молекулу більшого»: він бере участь і в русі, і в навчанні. Це науково-популярна модель, а не медичний посібник.

Ідея 1. Молекула задоволення, яка мовчала

Дофамін у мозку знайшла 1957 року Кетлін Монтегю, дослідниця з лабораторії лікарні під Лондоном. Його виробляє зовсім небагато клітин, за даними авторів — приблизно одна з двох мільйонів. Але, за їхніми словами, на поведінку ці клітини впливають непропорційно сильно.

Спочатку дофамін прозвали молекулою задоволення: у дослідах із кокаїном що сильніше працював дофаміновий шлях, то сильнішим був кайф. Потім кокаїн замінили їжею. Щурам з електродами в мозку кидали корм, і дофамінові клітини спалахували.

Але вчені продовжили дослід. День у день корм падав у клітку. Щури їли з тим самим апетитом. А дофамін затих. Чому задоволення лишилося, а «молекула задоволення» замовкла?

Перший ковток кави в новій кав’ярні здається подією. За місяць та сама кава — просто ранок.

Якщо речовина затихає, поки задоволення триває, отже, вона, імовірно, відповідає за щось інше. Відповідь прийшла з досліду з мавпою.

Читати в Livria

Про автора

Деніел Ліберман — американський психіатр, працює в Університеті Джорджа Вашингтона. Майкл Лонг — письменник, викладає в Джорджтаунському університеті. Згодом Лонг випустив продовження — практичний посібник «Taming the Molecule of More».

Усі книги автора: Деніел Ліберман, Майкл Лонг

Поняття з книги

  • Дофамін
  • Помилка передбачення винагороди: Різниця між тим, що ми отримали, і тим, на що чекали. Дослідження Вольфрама Шульца показали, що дофамінові клітини відгукуються на цю різницю.
  • Молекули «тут і зараз»: Термін авторів, а не наукова категорія: серотонін, окситоцин, ендорфіни та ендоканабіноїди, які в їхній моделі пов’язані з переживанням теперішнього.
  • Контур бажання: У моделі авторів — дофаміновий шлях, пов’язаний із потягом, ентузіазмом і передчуттям.
  • Контур контролю: У моделі авторів — дофаміновий шлях до лобових часток, пов’язаний із плануванням, розрахунком і зусиллям заради далекої мети.
  • Кохання-партнерство: Переклад Livria для companionate love: спокійна прив’язаність, яка, за Гелен Фішер і авторами, може змінювати пристрасне кохання.

Усі поняття

Схожі книги