Головні ідеї книги

Тяга. Наша історія залежності і чому в неї немає однієї причини

Карл Ерік Фішер, 2022

Чому людина, яка твердо вирішила не пити, іде в магазин по ванільний екстракт? Психіатр Карл Ерік Фішер, який сам пережив залежність, простежує, як століттями люди пояснювали тягу гріхом, «демонічним» напоєм, хворим мозком і поганими генами. Книжка покаже, чому жодна проста причина не працює і що лишається, коли від неї відмовляєшся.

Кому підійде

Для тих, хто намагається зрозуміти свою чи чужу тягу до випивки, пігулок, ігор або телефона, і для всіх, кому цікаво, як ідеї про залежність змінювали закони й долі.

Я знаю, що мені треба робити. Я хочу це зробити. Але я не роблю того, чого хочу.

Палата на двадцятому поверсі

Нью-Йорк, лікарня Белв’ю, двадцятий поверх. Тут лежать пацієнти, у яких подвійний діагноз: залежність та інший психічний розлад. Серед них двадцятидев’ятирічний Карл Ерік Фішер, ординатор-психіатр Колумбійського університету. Він виріс у сім’ї, де пили батько й мати, і поклявся ніколи не стати таким, як вони. Але після тижнів на стимуляторах і алкоголі в нього стався маніакальний епізод.

Із таксофона в коридорі він дзвонить другові й ставить запитання, яке йому самому здається безглуздим: «Ти справді думаєш, що мені більше ніколи не можна пити?»

Пізніше Фішер став психіатром, фахівцем із залежностей, і написав книжку, де переплетені дві історії: як люди століттями пояснювали залежність і як він сам із неї вибирався. Кожна епоха знаходила одну просту причину: гріх, слабку волю, «демонічний» напій, хворий мозок, погані гени. Кожна з цих причин щось пояснювала, але жодна не давала повної відповіді.

Попереду сім історій про те, як просте пояснення підводило людей і що можна зрозуміти про себе й близьких, коли від нього відмовляєшся. Почнімо з гравця в кості, якому, імовірно, понад три тисячі років.

Не вільний вибір і не одержимість

Імовірно, ще до 1000 року до нашої ери в індійській збірці гімнів Рігведа записали «Плач гравця». Гральні кості вже забрали в героя дружину й матір. Він клянеться більше не грати, але, почувши стукіт костей, біжить до них, як дівчина до коханого.

Пацієнтка Фішера Сьюзен, юристка, твердо вирішила ввечері не пити й не ходити до винного магазину. А потім дивилася, як сама йде до крамнички на розі й купує кілька пляшечок ванільного екстракту на спирту.

Зазвичай сперечаються, чи це вільний вибір, чи нездоланний потяг. Фішер вважає, що обидві картини не збігаються з життям: людина бачить, як вибирає, і відчуває, що з вибором щось не так. Давні греки називали це словом акрасія: чинити всупереч власному тверезому судженню і розуміти це тієї ж хвилини. Це схоже на водія, який дивиться, як його руки повертають не туди, хоча кермо тримає тільки він.

Якщо впізнаєш це в собі чи в близькій людині, відмовся від обох вироків: «слабка воля» звалює провину, «це сильніше за мене» забирає надію. Навіть зламаний вибір відгукується на обставини: у дослідженнях, які наводить Фішер, невеликі винагороди за чисті аналізи допомагали триматися довше. Корисніше спитати себе, що підштовхує мій вибір і що довкола можна змінити.

Читати в Livria

Про автора

Карл Ерік Фішер, американський психіатр і фахівець із залежностей, викладає в Колумбійському університеті. Сам пройшов через алкогольну залежність і одужання та десять років працював над цією книжкою.

Усі книги автора: Карл Ерік Фішер

Поняття з книги

  • Анонімні Алкоголіки
  • Бічер
  • крек
  • спадковість
  • Манн
  • ремісія
  • дзен
  • Белв’ю: Велика державна лікарня Нью-Йорка, відома психіатричним відділенням для найважчих пацієнтів міста.
  • подвійний діагноз: Так лікарі називають поєднання залежності з іншим психічним розладом, наприклад депресією або біполярним розладом.
  • Рігведа: Давньоіндійська збірка гімнів санскритом, один із найдавніших збережених текстів будь-якою мовою.
  • акрасія: Давньогрецьке слово: вчинок усупереч власному тверезому судженню, коли людина розуміє це тієї ж хвилини. Часто перекладають як «слабкість волі».
  • соджу: Корейський міцний алкогольний напій, який зазвичай продають у невеликих зелених пляшках.
  • Фріт: Джон Фріт, англійський протестант XVI століття, спалений за єресь 1533 року. За даними лінгвістів, першим ужив в англійській мові слово «addict».
  • фармакологічний детермінізм: Термін соціологів для ідеї, що вся сила залежності міститься в самій речовині, а людина лише її жертва.
  • Робінс: Лі Робінс, американська психіатриня-епідеміологиня, яка вивчала долю солдатів, що повернулися з В’єтнаму з героїновою залежністю.
  • Пеппель: Ернст Пеппель, німецький дослідник мозку, автор жартівливого слова «монокаузотаксофілія».
  • монокаузотаксофілія: Жартівливе слово Ернста Пеппеля: любов до однієї причини, яка пояснює все. Не науковий термін.
  • Лешнер: Алан Лешнер, у 1990-х директор американського Національного інституту з проблем зловживання наркотиками, автор відомої статті про залежність як хворобу мозку.
  • барбітурати: Клас сильних снодійних і заспокійливих ліків, популярних у середині XX століття. Їхнє передозування небезпечне для життя.
  • Синанон: Американська програма лікування залежності, заснована в 1950-х. Прославилася жорсткими груповими сесіями і з часом перетворилася на секту.
  • сіра речовина: Тканина мозку, де розташовані тіла нервових клітин. Її об’єм вимірюють на знімках мозку.
  • Мейберг: Гелен Мейберг, американська неврологиня, яка однією з перших застосувала глибоку стимуляцію мозку при тяжкій депресії.

Усі поняття

Схожі книги