Головні ідеї книги

Воля до віри

Вільям Джеймс, 1896

Чи має розумна людина право вірити в те, чого не можна довести? Вільям Джеймс відповідає: іноді не тільки має право, а й мусить, бо відмова вирішувати — теж рішення. Збірка промов про те, де віра допомагає створити факт і де пролягають її межі.

Кому підійде

Для тих, хто вирішує важливе без гарантій і хоче зрозуміти, коли віра виправдана, а коли чесніше почекати й перевірити.

Не бійтеся життя. Вірте, що життя варте того, щоб жити, і ваша віра допоможе створити цей факт.

Майже проповідь для скептиків

Одного разу професор Гарварду Вільям Джеймс приїхав у Єль, до студентів філософського клубу, і одразу попередив: він привіз їм щось на кшталт проповіді. Не про віру в якусь церкву, а про право вірити. Чи має людина, яка думає, право прийняти переконання, якого її логіка поки не може довести?

Питання не було пустим. Англійський математик Вільям Кліффорд сформулював суворе правило: завжди, всюди і для кожного погано вірити в будь-що на недостатніх підставах. Студенти, що слухали Джеймса, ледь опанувавши логіку, повторювали те саме, хоча самі, як він зауважує, були сповнені якоїсь віри.

Це збірка: книга «Воля до віри» складається з десяти промов, більшість яких Джеймс у різні роки читав студентським клубам і 1896 року зібрав під однією обкладинкою. Тут у центрі дві з них: заголовна промова про право на віру і промова «Чи варто жити?». Ще два есеї, про відчуття розумності і про суперечку свободи із зумовленістю, допомагають там, де без них бракує ланки.

Думка Джеймса звучить сміливо, але має суворі межі. Бувають питання, які не можна розв'язати ні доказом, ні відкладанням, і в них наші сподівання законно беруть участь у виборі. А іноді віра у факт допомагає цьому фактові статися. Це не дозвіл вірити в що завгодно і не обіцянка, що віра все здійснить. Якщо тобі знайомі рішення, яких не можна ні довести, ні відкласти, ця книга написана про них, а саме бажання чесно в них розібратися — уже рідкість.

Живе питання, від якого не втекти

Джеймс починає з розрізнень, без яких його думку легко спотворити. Усе, що нам пропонують прийняти, він називає гіпотезою. І бере образ в електриків: дріт буває під струмом і без струму. Так і гіпотеза буває живою або мертвою.

Жива гіпотеза здається тобі реальною можливістю. Запропонуй слухачам повірити в Махді, обіцяного рятівника з ісламських переказів, і в них нічого не відгукнеться. Для людини, що виросла в мусульманській традиції, та сама думка може бути живою. Отже, живість не властивість самої ідеї, а її зв'язок із конкретною людиною. Вимірюється вона готовністю діяти, а найвищий ступінь живості, готовність діяти безповоротно, і є віра.

Далі Джеймс уводить слово «опція»: так він називає вибір між двома гіпотезами. Опції різняться трьома способами.

• Жива чи мертва. «Стань агностиком або християнином» був для його слухачів живим вибором: обидві сторони їх хоч трохи зачіпали. «Стань теософом або мусульманином» був радше мертвим.

• Вимушена чи уникна. «Іди гуляти з парасолькою чи без» ні до чого не змушує: можна взагалі не виходити. Вимушеним вибір стає там, де немає місця поза альтернативою.

• Важлива чи дріб'язкова. Якби полярник Нансен покликав тебе в експедицію до Північного полюса, відмова закрила б цей шанс назавжди. Хімік, який рік перевіряє гіпотезу і нічого не знаходить, втрачає лише час.

Джеймс називає справжньою ту опцію, яка жива, вимушена і важлива водночас. Чому важлива перша умова, видно на парі, яке вигадав Паскаль. «Зроби ставку на те, що Бог є, — казав він. — Виграєш нескінченно багато, а програєш небагато, тож виконуй обряди, і віра прийде». Джеймс зауважує, що такий розрахунок нікого не навертає, якщо віра й раніше не була для людини живою можливістю. Віра, прийнята за механічним підрахунком, позбавлена, за його словами, внутрішньої душі.

Читати в Livria

Про автора

Вільям Джеймс (1842-1910), американський психолог і філософ, багато років викладав у Гарварді. Його вважають одним із засновників прагматизму, а його «Принципи психології» стали класикою.

Усі книги автора: Вільям Джеймс

Поняття з книги

  • Лінкольн
  • Гіпотеза
  • Гарварду
  • ревматизм
  • Паскаль
  • Єль
  • Догмат
  • Скептицизм
  • Песимізм
  • Детермінізм
  • Кліффорд: Вільям Кінгдон Кліффорд (1845-1879), англійський математик і філософ, автор статті «Етика віри». Саме з його правилом не вірити без достатніх підстав сперечається Джеймс.
  • Махді: В ісламській традиції очікуваний рятівник, який з'явиться перед кінцем часів. Наприкінці XIX століття Махді оголошували себе різні люди, найвідоміший із них жив у Судані.
  • Опція: Тут слово Джеймса: вибір між двома гіпотезами. Він ділить опції на живі й мертві, вимушені й уникні, важливі й дріб'язкові.
  • Агностиком: Агностик — людина, яка вважає, що існування Бога не можна ні довести, ні спростувати, і тому утримується від відповіді.
  • Теософом: Теософ — послідовник теософії, релігійно-містичного вчення, яке поширилося в Європі та Америці наприкінці XIX століття.
  • Нансен: Фрітьоф Нансен (1861-1930), норвезький полярний дослідник. У 1893-1896 роках керував експедицією на судні «Фрам», яка намагалася досягти Північного полюса.
  • Рентгенівські промені: Невидиме випромінювання, яке відкрив Вільгельм Рентген наприкінці 1895 року. Коли Джеймс читав свою промову, це було одне з найсвіжіших наукових відкриттів.
  • Альпініст: Людина, яка піднімається в гори складними маршрутами.
  • Вітмен: Волт Вітмен (1819-1892), американський поет, що оспівував радість життя, автор збірки «Листя трави».
  • Томсон: Джеймс Томсон (1834-1882), шотландський поет, автор похмурої поеми «Місто страшної ночі» (1874).
  • Тер'єр: Невелика порода собак, яку спочатку вивели для полювання на норних звірів.

Усі поняття

Схожі книги