Головні ідеї книги

Ультраоброблені люди. Чому ми їмо те, що не є їжею, і не можемо зупинитися

Кріс ван Туллекен, 2023

Чому морозиво з магазину не тане на сонці, а пачка пластівців зникає за один ранок? Лікар Кріс ван Туллекен місяць їв так, як їдять багато британських дітей і підлітків, і розібрався, як улаштована їжа, яку роблять на фабриках. Книжка пояснює, чому тіло не дає ради такій їжі і чому річ не в силі волі.

Кому підійде

Для тих, хто не може вчасно зупинитися, коли їсть чипси чи пластівці, і звинувачує в цьому себе. І для всіх, хто хоче зрозуміти, що насправді лежить у кошику із супермаркету і чому поради «їж менше, рухайся більше» так погано працюють.

Якщо тобі захочеться кинути ультраоброблену їжу, не кидай. Їж разом зі мною.

Морозиво, яке не тане

Спекотний осінній день у лондонському парку. Трирічна Лайра віддає батькові майже неторкане фісташкове морозиво й біжить на гойдалки. Ріжок уже теплий, а кулька всередині досі тримає форму. Батько куштує: тепла піна, схожа на желе. У складі він знаходить стабілізатори, емульгатор, глюкозу й кілька видів олій.

Батько Лайри, Кріс ван Туллекен, працює лікарем-інфекціоністом. Того місяця він ставив на собі дослід: їв так, щоб вісімдесят відсотків калорій давала ультраоброблена їжа. Так називають продукти, зібрані на фабриці з перероблених крохмалів, олій і білків із добавками. Правило автора просте: якщо продукт загорнутий у пластик і в ньому є хоча б один інгредієнт, якого зазвичай немає на домашній кухні, це ультраоброблена їжа.

У Великій Британії і США така їжа дає в середньому близько шістдесяти відсотків калорій. Автор вважає, що саме вона, а не слабка воля, пояснює, чому люди їдять більше, ніж потрібно тілу.

Далі ти побачиш, що показав дослід ученого-скептика, чому апетит не дає ради такій їжі і як перестати воювати із собою.

Учений хотів спростувати ідею і довів її

Класифікацію NOVA придумала 2010 року група бразильського професора Карлоса Монтейру. Вона ділить їжу за тим, як і навіщо її обробили. Американський фізик і дослідник харчування Кевін Холл вважав це дурницею: важать лише цукор, сіль, жир і клітковина. І поставив дослід, щоб це довести.

Двадцять добровольців чотири тижні жили в дослідницькому центрі. Два тижні вони їли ультраоброблену їжу, ще два тижні харчувалися цільними продуктами. Раціони збігалися за цукром, сіллю, жиром і клітковиною, а їсти можна було скільки завгодно. Обидві дієти людям сподобалися однаково. Але на фабричній їжі вони з'їдали приблизно на п'ятсот калорій на день більше й набирали вагу, а на іншій навіть трохи худли.

Це одне невелике дослідження, але не єдине. Великі спостережні роботи пов'язують таку їжу з ранньою смертю, хворобами серця й депресією, навіть після поправки на цукор, сіль і жир. Це зв'язки, а не доведені причини. Класифікація має критиків, і частина з них, як зазначає автор, пов'язана з харчовими компаніями.

Що це означає в магазині? Кольорові значки на упаковці говорять про склад, але мовчать про те, як продукт зроблено.

Читати в Livria

Про автора

Кріс ван Туллекен: британський лікар-інфекціоніст із лондонського Госпіталю тропічних хвороб і доцент Університетського коледжу Лондона, де він захистив дисертацію з молекулярної вірусології. Працює з ЮНІСЕФ і ВООЗ над питаннями дитячого харчування й веде науково-популярні передачі на BBC.

Усі книги автора: Кріс ван Туллекен

Поняття з книги

  • Сміт
  • Кант
  • Інсулін
  • Лайра: Старша донька автора. У книжці їй три роки, і багато сцен з їжею відбуваються з нею.
  • Емульгатор: Речовина, яка з'єднує жир і воду, щоб вони не розшаровувалися. На домашній кухні цю роль відіграє яєчний жовток, на фабриках часто використовують синтетичні емульгатори.
  • Ультраоброблена їжа: Продукти, зібрані з промислово перероблених крохмалів, олій і білків із добавками, яких немає на домашній кухні. Це четверта група класифікації NOVA.
  • Холл: Кевін Холл, американський фізик і дослідник харчування з Національних інститутів здоров'я США. Провів експеримент, який перевіряв ідею ультраобробленої їжі.
  • NOVA: Класифікація їжі за ступенем і метою обробки, яку 2010 року запропонувала група бразильських учених. У ній чотири групи, від необроблених продуктів до ультраоброблених.
  • Монтейру: Карлос Монтейру, бразильський лікар і професор харчування із Сан-Паулу. Його група створила класифікацію NOVA і поняття ультраобробленої їжі.
  • Лептин: Гормон, який виробляє жирова тканина. Він повідомляє мозку, скільки в тілі запасів жиру, і допомагає регулювати апетит.
  • Понцер: Герман Понцер, американський еволюційний антрополог з Університету Дьюка. Вивчав, скільки енергії витрачають за день мисливці-збирачі й городяни.
  • Ксанд: Ксанд ван Туллекен, брат-близнюк автора, теж лікар і телеведучий.
  • Харчове болото: Образ із книжки: місце, де свіжа їжа є, але тоне серед закусочних із фастфудом та їхньої реклами.
  • Ллевеллін: Клер Ллевеллін, британська дослідниця з Університетського коледжу Лондона. Вивчає на близнюках, як гени й середовище впливають на харчову поведінку й вагу.
  • Фарде: Антоні Фарде, французький дослідник харчування з Університету Клермон-Овернь. Вивчає фізичну структуру їжі.
  • Матриця їжі: Фізична структура продукту: те, як усередині влаштовані клітковина, клітини й сік. Травлення руйнує її поступово.
  • Глутамат: Речовина зі смаком умамі, тобто насиченим м'ясним смаком. У природі міститься в сирі, томатах, бульйоні; у фабричну їжу його додають як підсилювач смаку.
  • Pringles: Марка чипсів, які роблять не з картопляних скибочок, а з тіста на основі картопляних пластівців.
  • Селла: Андреа Селла, італійський професор хімії з Університетського коледжу Лондона, друг автора.
  • Підсолоджувачі: Речовини, які дають солодкий смак майже без калорій, наприклад сукралоза й сахарин.
  • Раубер: Фернанда Раубер, бразильська дослідниця харчування з групи Карлоса Монтейру.
  • Гірхардт: Ешлі Гірхардт, американська психологиня з Мічиганського університету. Вивчає схожість між потягом до певної їжі й залежністю від речовин.

Усі поняття

Схожі книги