Головні ідеї книги

Елегія гіллбіллі. Історія життя однієї родини в часи кризи

Джей Ді Венс, 2016

Хлопчик росте серед криків, переїздів і материної залежності, а закінчує Єльську школу права. Джей Ді Венс розповідає історію своєї родини, від гір Кентуккі до сталеливарного містечка в Огайо, і запитує, чому таким, як він, так важко піднятися. Ця книжка покаже, як дитинство навчає безпорадності і хто допомагає від неї відучитися.

Кому підійде

Для тих, кому цікаво, як живе бідна робітнича Америка, якщо дивитися зсередини. І для всіх, хто виріс у важкій родині і хоче зрозуміти, що допомагає вибратися.

Американці називають їх гіллбіллі, селюками або білим непотребом. Я називаю їх сусідами, друзями і родиною.

Хлопець, якого звільнили за прогули

Перед вступом до Єльської школи права Джей Ді Венс підробляв на складі підлогової плитки в Огайо. Платили тринадцять доларів на годину. Поруч із ним працював дев'ятнадцятирічний хлопець, у якого була вагітна дівчина. Начальник узяв на роботу і її. Але хлопець пропускав зміни і по пів години сидів у туалеті, а його дівчина теж часто не приходила. Коли його нарешті звільнили, він щиро обурився: як із ним могли так учинити, адже в нього вагітна дівчина.

Венс починає книжку з цієї сцени, бо в ній видно біду, про яку він пише. Робота була, гроші були. Не було відчуття, що від твоїх власних учинків щось залежить.

Ця книжка про людей, яких в Америці називають гіллбіллі. Так кажуть про білі робітничі родини, що походять із гірського краю під назвою Аппалачі, і про їхніх дітей, які переїхали на заводи Середнього Заходу. Венс виріс серед них, у містечку Мідлтаун у штаті Огайо. Його мати боролася із залежністю, батька він майже не знав. Його виростили бабуся і дід, а далі були морська піхота, університет і Єль.

Венс написав книжку в тридцять один рік і наголошує, що не зробив нічого видатного. Він хотів показати зсередини, що відбувається в житті бідних і що бідність робить із їхніми дітьми. Попереду — гірське містечко, де всі шанують мертвих, бабуся, яка підпалила п'яного чоловіка, мати в люті за кермом, суворий бабусин дім, казарма і вечеря в ресторані, де незрозуміло, якою виделкою їсти. А наприкінці — те, що Венс вважає головним.

Місто, де машини зупиняються перед катафалком

Кожне літо, поки йому не виповнилося дванадцять, Венс проводив у містечку Джексон, у вугільному Кентуккі. Своїм справжнім домом він вважає саме його. Одного разу хлопчик побачив, як усі машини на дорозі зупинилися, пропускаючи похоронну процесію, і запитав бабусю, навіщо. Її відповідь він пам'ятає досі.

Бабусю в родині звали Мамо, а діда — Папо. Рідня Мамо, велика родина на прізвище Блантон, жила за своїм кодексом честі. Брат Мамо, дядько Пет, одного разу почув від водія вантажівки образу на адресу своєї матері. Він витягнув кривдника з кабіни і побив до втрати свідомості. Водій вижив, але скаржитися в поліцію не став: він розумів, що означає в цих місцях образити чиюсь матір.

Венс бачить у цьому кодексі два боки. У ньому є вірність своїм, яка не знає компромісів: за родину стоять до кінця, хоч би що сталося. Але в ньому ж живе звичка розв'язувати все кулаком.

Є в ньому і ще одна риса, про яку автор пише з гіркотою. За його словами, горяни змалку вчаться уникати незручної правди або вдавати, що є правда краща. Ця двоїстість пройде через усю книжку: те, що тримає родину разом, іноді й тягне її на дно.

Читати в Livria

Про автора

Джей Ді Венс народився 1984 року в Мідлтауні, штат Огайо, служив у морській піхоті США і закінчив Єльську школу права. Згодом він став сенатором США, а потім віцепрезидентом США.

Усі книги автора: Джей Ді Венс

Поняття з книги

  • Джексон
  • Єль
  • Джиммі
  • Гіллбіллі: Глузливе американське прізвисько мешканців гір, насамперед Аппалачів. Венс так називає свою родину і себе без сорому.
  • Аппалачі: Гірська система на сході США. Тут це бідний гірський край, насамперед схід Кентуккі, звідки походить родина автора.
  • Мідлтаун: Промислове містечко на південному заході штату Огайо, де виріс автор. Його життя багато років трималося на сталеливарному заводі.
  • Мамо: Так у книжці звуть бабусю автора. Вона стала його головною опорою і зрештою забрала його жити до себе.
  • Папо: Так у книжці звуть діда автора. Він працював на сталеливарному заводі, багато років пив, а потім кинув і став для онука надійним дорослим.
  • Блантон: Велика родина Мамо з Джексона, її брати і рідня. Венс описує їх як людей із суворим кодексом честі.
  • Пет: Дядько Пет, брат Мамо з родини Блантонів. У книжці він утілює гірську вірність і готовність захищати честь родини силою.
  • Армко: Американська сталеливарна компанія, головний роботодавець Мідлтауна. Вона вербувала робітників у горах Кентуккі.
  • Бев: Мати автора, донька Мамо і Папо. Медсестра, яка багато років боролася із залежністю.
  • Гемел: Боб Гемел, вітчим автора, який усиновив його дитиною. Його шлюб із матір'ю автора закінчився тяжкими сварками.
  • Несприятливий дитячий досвід: Термін із досліджень дитинства: розлучення батьків, насильство, залежність дорослих у домі та інші тяжкі події. Венс посилається на роботи, де їхня кількість пов'язана з проблемами в дорослому житті.
  • Продуктові талони: Державна допомога в США, яку малозабезпечені можуть витрачати тільки на продукти.
  • Вивчена безпорадність: Поняття з психології: переконання, що твої дії нічого не змінюють, тому й намагатися марно.
  • Вивчена воля: Вислів автора, не науковий термін. Так він називає протилежне безпорадності: звичку вірити, що зусилля впливають на результат.
  • Нью-Гейвен: Місто в штаті Коннектикут, де розташований Єльський університет.
  • Уша: Однокурсниця Венса з Єльської школи права, потім його дружина. Допомагала йому розібратися в неписаних правилах нового світу.
  • Соціальний капітал: Зв'язки і знайомства, які допомагають людині отримати роботу, пораду чи можливість. Поняття із соціології.
  • Чуа: Емі Чуа, професорка Єльської школи права і авторка книжок. У книжці Венса вона його наставниця.

Усі поняття

Схожі книги