Головні ідеї книги

Втрачені зв’язки. Як упоратися з депресією та подолати відчуття самотності

Йоганн Гарі, 2018

Чому таблетка допомагає не всім і не до кінця? Журналіст Йоганн Гарі сам багато років жив із депресією й вирушив шукати її причини в науковців по всьому світу. Він знайшов дев’ять причин і сім способів повернути втрачені зв’язки. Більшість причин криється в тому, як ми живемо.

Кому підійде

Для тих, кому важко без видимої причини: після переїзду, після розставання, коли звичні радощі перестали тішити. І для тих, хто хоче зрозуміти, звідки беруться депресія та тривога, якщо дивитися ширше за хімію мозку.

Ти не машина зі зламаними деталями. Ти тварина, чиї потреби не задоволені.

Таблетка й історія про серотонін

Вісімнадцятирічний Йоганн Гарі сидить у кабінеті лікаря й чує просте пояснення своєї туги. У мозку бракує речовини під назвою серотонін, тому йому так погано. Лікар виписує антидепресант, і за кілька тижнів біль справді відступає. Потім він повертається. Дозу підвищують, біль знову відступає і знову повертається. Так минає понад десять років.

Гарі — британський журналіст. Одного разу він поставив собі запитання, яке довго відкладав: якщо вся справа в хімії, чому майже щороку протягом його життя депресії та тривоги в Британії й на всьому Заході ставало більше? Щоб знайти відповідь, він проїхав близько шістдесяти чотирьох тисяч кілометрів. Побував у лабораторіях Балтимора, у громаді амішів в Індіані, на протестній площі в Берліні й розпитав десятки науковців.

Головна думка книжки звучить незвично. На думку Гарі, депресія та тривога не лише поломка в голові. Часто це сигнал, що людині бракує чогось, без чого вона не може жити. Гарі нарахував дев’ять причин. Дві з них пов’язані з тілом: це гени та зміни в мозку. Решта сім криються в тому, як ми живемо сьогодні. Це робота, самотність і цінності. А ще дитячі рани, нестача поваги, розрив із природою та втрачена віра в майбутнє.

Ця книжка для тих, хто починає життя заново: після переїзду, після розставання, після того, як звичні радощі раптом перестали тішити. Ти побачиш, звідки може приходити такий біль, і дізнаєшся про сім способів повернути втрачені зв’язки. Ці способи Гарі знайшов у людей по всьому світу. А заразом зрозумієш, чому фермерові в Камбоджі, який ніяк не міг вибратися з розпачу, замість таблеток подарували корову.

Таблетка виявилася слабшою, ніж обіцяла історія про хімію

Першим упевненість Гарі похитнув Ірвінг Кірш, дослідник ефекту плацебо. Плацебо, тобто таблетку без ліків, людина приймає, думаючи, що лікується. Кірш вирішив перевірити, наскільки сильніше за неї діють антидепресанти. Він зібрав дані випробувань, які виробники передавали американському регуляторові, зокрема й ті, що так і не були опубліковані.

Депресію в таких випробуваннях вимірюють за шкалою, яку розробив психіатр Макс Гамільтон: від нуля, коли людині добре, до п’ятдесяти одного. За розрахунками Кірша, антидепресанти в середньому давали на 1,8 бала більше, ніж плацебо. Для порівняння Гарі наводить іншу цифру: якщо людина просто починає краще спати, її результат за тією самою шкалою може поліпшитися приблизно на шість балів.

Ще сильніше Гарі зачепила сама історія про серотонін. Науковці, з якими він говорив, пояснили йому, що проста схема «мало серотоніну, отже, депресія» так і не отримала переконливих доказів. Вона зручно пояснювала пацієнтам, що з ними відбувається, але не пояснювала, чому таблетки допомагають не всім.

Важливо, чого Гарі не говорить. Він не стверджує, що антидепресанти марні: він пише, що частині людей вони приносять справжнє полегшення. З висновками Кірша сперечається багато лікарів і дослідників, і це книжка журналіста, а не медичний вердикт. Запитання Гарі в іншому: якщо таблетка пояснює не все, де решта?

Читати в Livria

Про автора

Йоганн Гарі — британський журналіст, автор книжки «Вкрадений фокус». Він багато років жив із депресією, і ця книжка виросла з його спроби зрозуміти власний біль.

Усі книги автора: Йоганн Гарі

Поняття з книги

  • Плацебо
  • Форд
  • Біофілія
  • Браун
  • Серотонін
  • кооператив
  • Гамільтон
  • Гарріс
  • антидепресант: Ліки, які призначають у разі депресії. Гарі критикує те, як пояснюють дію таких ліків і як широко їх застосовують, але пише, що частині людей вони приносять справжнє полегшення.
  • амішів: Аміші, релігійна спільнота у США, що живе замкнено, майже без сучасної техніки, великими родинами та громадами.
  • Кірш: Ірвінг Кірш, американський дослідник ефекту плацебо, пов’язаний із Гарвардською медичною школою. Аналізував дані випробувань антидепресантів.
  • Кембервелл: Робітничий район на півдні Лондона, де Браун і Гарріс проводили своє дослідження.
  • Каччаторе: Джоанн Каччаторе, американська дослідниця горя та втрати, з якою Гарі говорив про виняток для горювання в діагнозі депресії.
  • 5-HTT: Ген, який керує переносником серотоніну в мозку. Він має коротку й довгу версії, а їхній зв’язок зі стресом вивчали в дослідженнях депресії.
  • нейропластичністю: Здатність мозку перебудовувати зв’язки між нервовими клітинами у відповідь на досвід і спосіб життя.
  • Саммерфілд: Дерек Саммерфілд, південноафриканський психіатр, який працював у Камбоджі. Розповів Гарі історію про фермера й корову.
  • Геллап: Gallup, американська компанія, яка проводить соціологічні опитування по всьому світу, зокрема про ставлення людей до своєї роботи.
  • Мармота: Майкл Мармот, британський епідеміолог, який вивчав здоров’я державних службовців Великої Британії та зв’язок між становищем на роботі й хворобами.
  • Качоппо: Джон Качоппо, американський нейробіолог із Чиказького університету, який багато років вивчав самотність.
  • Котті: Так мешканці Берліна називають площу Котбуссер-Тор у районі Кройцберг, де у 2012 році сусіди побудували протестний табір проти зростання квартирної плати.
  • Дженґіз: Нуріє Дженґіз, літня мешканка Берліна турецького походження, якій загрожувало виселення. З її біди почався протест на площі Котті.
  • Кассер: Тім Кассер, американський психолог, який багато років вивчає зв’язок матеріалістичних цінностей із настроєм і добробутом.
  • Данганом: Натан Данган, американський фінансовий консультант, творець програм, які допомагають підліткам і дорослим переглянути ставлення до грошей і покупок.
  • Фелітті: Вінсент Фелітті, американський лікар, один з авторів великого дослідження про те, як тяжкий досвід дитинства позначається на здоров’ї дорослих.
  • Анда: Роберт Анда, американський епідеміолог із Центрів контролю та профілактики захворювань, співавтор Фелітті в дослідженні дитячих травм.
  • Сапольскі: Роберт Сапольскі, американський нейробіолог зі Стенфорда, який багато років спостерігав за павіанами в Кенії та вивчав стрес.
  • співчутлива радість: Медитація з буддійської традиції, у якій людина вчиться щиро радіти удачі інших, зокрема тих, кому заздрить.
  • Бенке: Ізабель Бенке, чилійська приматологиня, яка вивчає поведінку тварин. Розповіла Гарі, як тварини поводяться поза звичним середовищем.
  • Бромлі-бай-Боу: Медичний і громадський центр у Східному Лондоні, де пацієнтам пропонують не лише лікування, а й участь у спільних справах.
  • Еверінгтон: Сем Еверінгтон, британський сімейний лікар із центру Бромлі-бай-Боу, один із тих, хто розвиває соціальне призначення.
  • соціальне призначення: Підхід, за якого лікар скеровує пацієнта не лише до ліків, а й у групу, гурток або до спільної справи з іншими людьми.
  • Каннінгем: Ліза Каннінгем, пацієнтка центру Бромлі-бай-Боу, чию історію розповідає Гарі.
  • Чандлер: Майкл Чандлер, канадський психолог, який вивчав самогубства серед молоді в громадах корінних народів Британської Колумбії.
  • Дофін: Невелике місто в канадській провінції Манітоба, де в 1970-х роках відбувався експеримент із гарантованим доходом.
  • Мінком: Mincome, канадський експеримент 1970-х років, під час якого родинам із низьким доходом гарантували базову виплату.
  • Форже: Евелін Форже, канадська економістка з Університету Манітоби, яка через десятиліття вивчила архіви експерименту «Мінком».

Усі поняття

Схожі книги