Головні ідеї книги

Прагматизм. Нова назва для деяких старих способів мислення

Вільям Джеймс, 1907

Компанія в горах до хрипоти сперечається, чи обходить людина білку, яка ховається від неї за стовбуром. Вільям Джеймс розв'язує цю суперечку одним питанням і робить із нього метод для всієї філософії. У восьми лекціях 1906 і 1907 років він пояснює, як відрізнити порожню суперечку від справжньої, що таке істина і чому майбутнє світу залежить зокрема від нас.

Кому підійде

Для тих, хто втомився від нескінченних суперечок і хоче зрозуміти, про що насправді сперечаються люди. І для всіх, хто ніколи не читав філософії, але хоче почати з книжки, написаної для звичайних слухачів.

Істина стається з ідеєю. Ідея стає істинною: її роблять істинною події.

Професор, який прийшов говорити не з професорами

Бостон, листопад 1906 року. Інститут Лоуелла влаштовує для містян публічні лекції, і на кафедру піднімається Вільям Джеймс, професор Гарварду. Перед ним не студенти, а звичайні слухачі, і він чесно визнає, що задум зухвалий: говорити доведеться як професорові, а слухають його люди, які філософії не вивчали.

Починає він із чужої думки. Письменник Гілберт Честертон помітив, що господині, яка здає кімнату, важливо знати дохід пожильця, але ще важливіше знати його філософію. Джеймс із ним згоден: філософія є в кожного. Це не навчальний предмет, а наше невиразне відчуття того, що насправді означає життя.

Вісім лекцій, прочитаних у Бостоні, а в січні 1907 року повторених у Нью-Йорку, куди його запросив Колумбійський університет, стали цією книжкою. Джеймс надрукував їх так, як виголошував. Він пропонує простий спосіб перевіряти будь-які ідеї, від суперечки в поході до питання про Бога: спитати, що зміниться в житті, якщо ідея правильна.

Далі на тебе чекають суперечка про білку, коридор у готелі, стежка в лісі і пропозиція, яку Джеймс просить уявити від імені творця світу. Під кінець стане зрозуміло, як відрізняти порожні суперечки від справжніх і що Джеймс називав істиною.

Філософію обирають характером

Перша лекція починається з визнання, яке філософи зазвичай приховують. Джеймс каже, що історія філософії багато в чому — це зіткнення людських темпераментів. Філософ наводить лише неупереджені аргументи, але темперамент схиляє його до висновку сильніше за будь-який аргумент. Він хоче світу, який пасує до його вдачі, і вірить у ту картину світу, яка до неї пасує.

Щоб показати це, Джеймс виписує два стовпчики. У першому — м'які натури: вони йдуть від принципів, вірять у свободу волі та єдність світу і чекають, що все закінчиться добре. У другому — жорсткі: вони йдуть від фактів, скептичні, бачать світ як безліч окремих речей і не чекають від нього розради.

Одні на одних ці люди дивляться зверхньо. Жорсткі вважають м'яких сентиментальними простаками, м'які вважають жорстких грубими й нечулими. Джеймс порівнює це із зустріччю бостонських туристів із мешканцями містечка золотошукачів Кріппл-Крік. Але більшість із нас, каже він, хоче доброго з обох боків: і фактів, і принципів, і науки, і віри.

Що філософія пропонує такій людині? Емпірики, філософи досвіду, дають науку, а разом із нею матеріалізм і світ без людських надій. Раціоналісти, філософи чистого розуму, дають систему з вірою, але далеку від справжніх радощів і горя. Один студент Джеймса писав, що світ професора філософії схожий на мармуровий храм, що сяє на пагорбі, а життя лишилося за дверима, на вулиці. Джеймс обіцяє філософію, яка вірна фактам і не відбирає надії.

Читати в Livria

Про автора

Вільям Джеймс (1842–1910) — американський філософ і психолог, професор Гарвардського університету, автор «Принципів психології» і «Різновидів релігійного досвіду». Разом із Чарльзом Пірсом вважається засновником прагматизму.

Усі книги автора: Вільям Джеймс

Поняття з книги

  • Депресія
  • Гекслі
  • Матеріалізм
  • К’єркегор
  • Соломон
  • Метафізика
  • Колумбійський університет
  • Гелій
  • Здоровий глузд
  • Інститут Лоуелла: Фонд у Бостоні, заснований 1836 року, який влаштовує безплатні публічні лекції для містян. Там Джеймс прочитав лекції, з яких виросла книжка.
  • Честертон: Гілберт Кіт Честертон, англійський письменник і есеїст, автор оповідань про отця Брауна. Джеймс відкриває книжку цитатою з його збірки есеїв «Єретики».
  • Прагматизм: Напрям у філософії, який оцінює сенс і істинність ідей за їхніми практичними наслідками. Назва походить від грецького слова, що означає справу, дію.
  • Темперамент: Тут: склад характеру, який, на думку Джеймса, непомітно схиляє філософа до тієї чи іншої картини світу.
  • М'які: Образ із книжки, а не науковий термін. Так Джеймс називає людей, які йдуть від принципів, вірять в єдність світу і свободу волі та чекають від філософії розради.
  • Жорсткі: Образ із книжки, а не науковий термін. Так Джеймс називає людей, які йдуть від фактів, скептичні і не чекають від світу розради.
  • Кріппл-Крік: Містечко золотошукачів у Скелястих горах, у штаті Колорадо. Для Джеймса воно символ грубого, жорсткого складу життя.
  • Емпірики: Філософи, які вважають головним джерелом знання досвід і факти.
  • Раціоналісти: Філософи, які вважають головним джерелом знання розум і загальні принципи, а не досвід.
  • Прагматичний метод: Спосіб, який пропонує Джеймс: у будь-якій суперечці спитати, яка практична різниця випливе з того, що права одна сторона, а не інша.
  • Пірс: Чарльз Сандерс Пірс, американський філософ, логік і науковець, друг Джеймса. Джеймс називає його засновником прагматизму.
  • Оствальд: Вільгельм Оствальд, німецький хімік із Лейпцига, лауреат Нобелівської премії з хімії 1909 року. Джеймс наводить його як науковця, який користувався прагматичним методом, не називаючи його так.
  • Абсолют: У філософії ідеалістів початку XX століття: всеосяжний розум, у якому весь світ і все зло вже заздалегідь примирені й переборені.
  • Cash-value: Вислів Джеймса, буквально «вартість готівкою». Так він називає практичне значення ідеї: що вона змінює в досвіді людини.
  • Папіні: Джованні Папіні, італійський письменник і філософ, замолоду очільник італійських прагматистів. Йому належить образ коридору в готелі.
  • Ренув'є: Шарль Ренув'є, французький філософ XIX століття. Його думка про свободу волі допомогла молодому Джеймсові вийти з кризи.
  • Монізм: Погляд, за яким усе у світі по суті одне ціле.
  • Плюралізм: Погляд, за яким світ складається з багатьох окремих частин, пов'язаних лише почасти.
  • Вівекананда: Свамі Вівекананда, індійський філософ і проповідник веданти, у 1890-х роках виступав із лекціями в Америці.
  • Радій: Радіоактивний хімічний елемент, відкритий Марією і П'єром Кюрі 1898 року. Він постійно виділяє енергію.
  • Закон збереження енергії: Закон фізики: енергія не виникає з нічого і не зникає, а лише переходить з однієї форми в іншу.
  • Рамзай: Вільям Рамзай, британський хімік, лауреат Нобелівської премії 1904 року. Разом із колегами показав, що під час розпаду радію утворюється гелій.
  • Птолемеєва астрономія: Система світу, за якою Земля нерухомо стоїть у центрі, а Сонце і планети обертаються довкола неї. Її створив Клавдій Птолемей у II столітті.
  • Меліоризм: Погляд, за яким світ не приречений і не врятований заздалегідь, але може стати кращим завдяки зусиллям людей. Слово походить від латинського «краще».

Усі поняття

Схожі книги