Головні ідеї книги

Одіссея

Гомер, 700 до н. е.

Двадцять років тому він поплив на війну. Війна давно скінчилася, ті, хто вцілів, давно вдома, а його немає. У його домі понад сотня чужих чоловіків їдять його биків і сватаються до його дружини, а сам він сидить на березі далекого острова, і богиня пропонує йому безсмертя. Щоб повернутися, йому доведеться стати Ніким.

Кому підійде

Для тих, хто знає про циклопа й сирен із переказів і хоче пройти всю поему від початку до кінця. Для тих, кого зачіпають історії про довгу дорогу додому. Для школярів, яким «Одіссею» задали до уроку.

Я ж не знаю краю, прекраснішого за милу Ітаку.

Сльози на березі

Острів посеред порожнього моря. У гроті горить кедр, і весь острів пахне його димом. Німфа Каліпсо тримає тут чоловіка восьмий рік і обіцяє йому безсмертя. А він сидить на прибережному камені й дивиться на море мокрими очима. Він мріє побачити хоча б дим над рідним берегом. І померти.

Його звуть Одіссей. Двадцять років тому він поплив на війну під Трою. Троя давно впала, усі, хто вцілів, давно вдома. А в його домі на острові Ітака за його столом сидять чужі люди й ріжуть його биків.

Так починається поема, яку давні греки приписували сліпому співцеві Гомеру. Їй майже три тисячі років.

Багато хто знає цю поему за циклопом і сиренами. Але головне в ній не чудовиська, а довга дорога до своїх: до дружини, до сина й до старого батька, які чекають на іншому кінці моря.

Тканина, яку розпускали вночі

У домі Одіссея женихи грають у кості на шкурах зарізаних биків. Син господаря Телемах сидить серед них. Батько поплив, коли Телемах був немовлям, і юнак навіть не певен, чий він син. Коли мати спускається до гостей, Телемах при всіх відсилає її до прядива, і Пенелопа йде плакати нагору.

Уранці на майдані Телемах скаржиться народові, кидає скіпетр на землю й плаче. Відповідає Антиной, один із двох ватажків женихів: винні не женихи, а сама Пенелопа.

Четвертий рік вона обіцяє себе кожному й не обирає нікого. Вона сказала, що вийде заміж, коли виткає похоронне покривало для старого Лаерта, батька Одіссея. Удень вона ткала. Уночі, при смолоскипі, розпускала все, що виткала за день. Так минуло три роки, поки служниця її не видала.

Женихи не підуть, поки Пенелопа не вибере чоловіка. Тоді Телемах таємно сідає на корабель і пливе шукати вістей про батька. Таємницю знає тільки стара няня Евриклея, і він бере з неї клятву мовчати, щоб мати не зіпсувала сльозами обличчя.

Читати в Livria

Про автора

Про Гомера достовірно не відомо майже нічого: давні греки вважали його сліпим співцем і сперечалися про його батьківщину, а вчені досі сперечаються, чи склала одна людина і «Іліаду», і «Одіссею». Поему зазвичай відносять до VIII або VII століття до нашої ери; цитати в цій книжці перекладено українською з віршованого перекладу Василя Жуковського 1849 року.

Усі книги автора: Гомер

Поняття з книги

  • Одіссей
  • аргус
  • Пенелопа
  • Ітака
  • Троя: Місто на північному заході Малої Азії, яке ахейці облягали десять років. Його руїни розкопано на пагорбі Гіссарлик у теперішній Туреччині.
  • Афіна: Богиня мудрості й воєнної хитрості, дочка Зевса. У поемі вона опікується Одіссеєм і Телемахом і часто являється людям у чужій подобі.
  • Зевс: Верховний бог греків, володар неба й грому. У суперечках богів останнє слово лишається за ним.
  • Посейдон: Бог моря й землетрусів, брат Зевса. Переслідує Одіссея за те, що той осліпив його сина, циклопа Поліфема.
  • Гермес: Вісник богів, син Зевса. Він же проводжає душі померлих до царства Аїда.
  • Каліпсо: Німфа, дочка титана Атланта, що живе на далекому острові Огігія. Тримала в себе Одіссея сім років і пропонувала йому безсмертя.
  • Цірцея: Богиня й чарівниця, дочка Геліоса, що живе на острові Еея. Перетворює людей на звірів.
  • Аїд: Бог підземного царства мертвих. Так само називають і саме це царство.
  • Тіресій: Сліпий віщун із Фів. Богиня підземного царства Персефона залишила йому розум і після смерті, тому він єдиний серед тіней може пророкувати.
  • Геліос: Бог сонця, який бачить і чує все. На острові Трінакрія пасуться його священні бики.
  • феаки: Казковий народ мореплавців з острова Схерія. Їхні кораблі без стерничих самі знаходять дорогу й розвозять мандрівників по домівках.
  • Алкіной: Цар феаків, батько Навсікаї. Приймає Одіссея як гостя й відправляє його додому на своєму кораблі.
  • Навсікая: Дочка царя Алкіноя. Першою зустріла Одіссея на землі феаків і показала йому дорогу до міста.
  • Демодок: Сліпий співець при дворі Алкіноя. Його пісні про Троянську війну доводять Одіссея до сліз.
  • циклоп: Одноокий велетень. Циклопи в поемі живуть у печерах, без законів і зборів, і не шанують богів.
  • Поліфем: Найсильніший із циклопів, син Посейдона й морської німфи Тооси.
  • Еол: Володар вітрів: Зевс дав йому владу здіймати й угамовувати їх. Живе на плавучому острові, оточеному мідною стіною.
  • лестригони: Народ велетнів-людоїдів. У їхній гавані гинуть усі кораблі Одіссея, крім одного.
  • Евмей: Свинопас Одіссея, син царя острова Сира, якого дитиною продали в рабство. Усі двадцять років лишається вірним господареві.
  • Евриклея: Стара няня Одіссея й Телемаха, яку колись купив Лаерт за двадцять биків. Упізнає Одіссея за рубцем на нозі.
  • Мойри: Мойри в давніх греків — богині долі, які призначають людині строк життя. У поемі смерть Аргуса описано як дотик руки Мойри.
  • Антиной: Син Евпейта, один із двох ватажків женихів Пенелопи.
  • Лаерт: Батько Одіссея. Старий живе в полі, далеко від міста, і сам працює в саду.
  • Телемах: Син Одіссея й Пенелопи. Батько поплив під Трою, коли Телемах був немовлям.

Усі поняття

Схожі книги