Головні ідеї книги

Лист незнайомки

Стефан Цвейг, 1922

У свій сорок перший день народження відомий письменник отримує лист без підпису. Жінка пише йому вночі, біля ліжечка померлого сина, і розповідає все своє життя. З тринадцяти років вона жила поруч із ним: за дверима навпроти, під його вікнами, у його кімнатах. Він жодного разу її не впізнав. Лист починається словами «Тобі, що ніколи мене не знав».

Кому підійде

Для тих, хто чув про «Лист незнайомки» і хоче дізнатися, що в ньому. Для тих, кого зачіпають історії про кохання без відповіді. Для школярів і студентів, яким новелу задали до заняття.

Так, повертаються, але тоді вже забули.

Лист без підпису

Рано-вранці відомий письменник Р. повертається до Відня після трьох днів у горах. На вокзалі він купує газету, помічає дату і згадує, що сьогодні його день народження. Сорок перший.

Серед пошти — товстий конверт, надписаний незнайомою рукою. Р. відкриває його останнім, уже із сигарою. Усередині — два десятки квапливо списаних аркушів. Ні зворотної адреси, ні підпису. Угорі написано: «Тобі, що ніколи мене не знав».

«Моя дитина померла вчора», — пише жінка. Три дні і три ночі вона боролася за сина, поки грип тряс маленьке гаряче тіло. Третього вечора заснула на твердому стільці, і за ці три чи чотири години хлопчик помер. Тепер по кутах ліжечка горять чотири свічки. П'яту вона перенесла до столу, за яким пише.

Якщо вона виживе, то порве лист. Якщо він у нього в руках, отже, йому розповідає своє життя померла. Вона просить тільки повірити їй: у годину смерті єдиної дитини не брешуть.

Книжки на сходах

Їй тринадцять. Вона живе з матір'ю, бідною вдовою чиновника, яка завжди ходить у жалобі. Їхня квартира — на тому самому майданчику, де він живе й тепер, двері навпроти. Таблички на їхніх дверях немає, і ніхто про них не питає.

Колишнього сусіда навпроти, п'яницю, який бив дружину, виселяють. Увесь будинок зітхає з полегшенням. Двірник розносить новину: квартиру винайняв письменник, самотній тихий пан.

Спочатку з'являється його слуга Йоганн, маленький, серйозний і сивий. З її матір'ю він розкланюється, як із дамою. Потім приїжджає фургон. Дівчинка стоїть біля дверей і дивиться, як заносять індійських ідолів, а наостанок — книжки, стільки книжок, скільки вона й уявити не могла.

Вона уявляє господаря старим в окулярах і з білою бородою. Третього дня вона бачить його. Світло-коричневий спортивний костюм, капелюх у руці, він збігає сходами через дві сходинки. Йому двадцять п'ять.

Читати в Livria

Про автора

Стефан Цвейг народився 1881 року у Відні, у заможній родині. Він писав новели, біографії і спогади і в 1920-ті роки був одним із найчитаніших письменників Європи. Після приходу нацистів до влади емігрував, жив в Англії, потім у Бразилії, де помер 1942 року. Цитати в цій книжці перекладено з німецького оригіналу.

Усі книги автора: Стефан Цвейг

Поняття з книги

  • Йоганн: Слуга письменника Р., маленький серйозний сивий чоловік. Служить йому відтоді, як той оселився в будинку, і говорить про господаря з особливою шанобою.
  • фройляйн: Німецьке звертання до незаміжньої дівчини, приблизно як «панночка».
  • Інсбрук: Місто в австрійських Альпах, столиця Тиролю. Туди героїню везуть мати і вітчим.
  • до запитання: Поштова адреса без будинку і квартири: лист лежить на пошті, доки одержувач сам по нього не прийде. Так можна отримувати листи, не кажучи, де живеш.
  • Терезіанум: Найстаріша привілейована школа-інтернат Відня, заснована імператрицею Марією Терезією. Учні носили форму зі шпагою.
  • Рінгштрасе: Кільцевий бульвар навколо старого центру Відня, з театрами, палацами і дорогими ресторанами.
  • Брно: Промислове місто в Моравії, на той час у складі Австро-Угорщини, відоме суконними фабриками.
  • Табарен: Нічний заклад у Відні з танцями і шампанським, куди ходили розважатися до ранку.

Усі поняття

Схожі книги