Головні ідеї книги

Джейн Ейр

Шарлотта Бронте, 1847

Їй десять років, вона сирота і живе з милості в тітки, яка її не зносить. За те, що вона дала відсіч кузенові, її замикають у кімнаті, де помер дядько. Через вісім років вона гувернантка в старому будинку, де на третьому поверсі хтось сміється ночами, а господар, похмурий і на двадцять років старший, розмовляє з нею як із рівною. У неї немає ні грошей, ні рідні, ні вроди. Є тільки власна воля.

Кому підійде

Для тих, хто знає «Джейн Ейр» з екранізацій і хоче пройти весь роман, від червоної кімнати до останньої сторінки. Для тих, кого зачіпають історії про людину, у якої немає нічого, крім самої себе. Для школярів, яким роман задали до уроку.

Ви думаєте, якщо я бідна, незнатна, негарна і мала на зріст, то в мене немає ні душі, ні серця? Ви помиляєтеся! У мене стільки ж душі, скільки у вас, і рівно стільки ж серця!

Дівчинка за червоною завісою

Листопад, дощ, гуляти не можна. Десятирічна дівчинка вилазить на широке підвіконня, підбирає ноги і засмикує червону завісу. На колінах у неї книжка Бьюїка про британських птахів. Скеля посеред моря, розбитий човен на порожньому березі, холодний місяць над кораблем, що тоне. Вона щаслива, принаймні по-своєму, і боїться тільки одного: що її знайдуть.

Її звати Джейн Ейр. Вона сирота і живе з милості в багатому домі, у вдови свого дядька. Двері вже відчиняються, і кузен кричить: «Гей, мадам Нудьго! Де вона?»

Шарлотта Бронте видала цей роман 1847 року і назвала його автобіографією. Усю історію розповідає сама Джейн, і ми знаємо рівно стільки, скільки знає вона.

Попереду холодна школа для сиріт і старий будинок із замкненим третім поверхом. Їй десять років, і в неї немає нічого, крім самої себе.

Частина перша. Червона кімната

Джон Рід сидить у кріслі і три хвилини дражнить Джейн, висолопивши язика. Йому чотирнадцять, він великий і пухкий, з тьмяними очима і обвислими щоками: за столом він об'їдається солодким. Потім мовчки б'є.

«Ти приживалка. Мама каже, у тебе немає грошей, батько тобі нічого не залишив». Книжки в цьому домі його, увесь дім його. Він велить їй стати біля дверей і жбурляє в неї Бьюїка. Джейн падає і розсікає голову об двері. По шиї стікає кров.

І страх минає. «Злий, жорстокий хлопчисько! Ти як убивця, як наглядач над рабами, як римські імператори!» Він хапає її за волосся, вона відбивається, сама не знаючи як. Заходить місіс Рід: «Відведіть її до червоної кімнати і замкніть».

У цій кімнаті дев'ять років тому помер містер Рід, брат її матері. Перед смертю він узяв із дружини слово ростити Джейн як рідну. Темно-червоний полог над ліжком, велике дзеркало, у якому її обличчя схоже на привид. Темніє.

Джейн думає: а раптом дух дядька прийде за неї заступитися? Цієї миті по стіні ковзає смужка світла і тремтить над її головою.

Вона кричить і трясе замок. Місіс Рід велить потримати її там ще годину. Двері замикають знову. Далі Джейн нічого не пам'ятає.

Читати в Livria

Про автора

Шарлотта Бронте (1816–1855), донька священника з йоркширського села Гаворт, найстарша з трьох сестер-письменниць. Дві її старші сестри, Марія та Елізабет, захворіли в школі для доньок духовенства в Коуен-Брідж і померли дітьми; ця школа відбилася в Ловуді. Сама Шарлотта працювала вчителькою і гувернанткою. «Джейн Ейр» вийшла в жовтні 1847 року під чоловічим псевдонімом Каррер Белл.

Усі книги автора: Шарлотта Бронте

Поняття з книги

  • Рочестер
  • Грейс
  • Мадейра
  • тиф
  • Адель
  • Гейтсгед: Садиба родини Рід, де Джейн живе до десяти років у вдови свого дядька.
  • Ловуд: Благодійна школа для дівчаток-сиріт у лісовій долині. За кожну ученицю платять п'ятнадцять фунтів на рік, решту покривають пожертви; школою керує священник Брокльгерст.
  • Брокльгерст: Містер Брокльгерст, священник, скарбник і управитель Ловуда. Проповідує сиротам смирення і мізерну їжу, а його дружина й доньки ходять в оксамиті та хутрах.
  • Темпл: Міс Марія Темпл, начальниця Ловуда, років двадцяти дев'яти. Вісім років заміняє Джейн матір і наставницю.
  • Гелен: Гелен Бернс, учениця Ловуда з півночі, із шотландського кордону. Розумна, начитана і покірно зносить покарання.
  • сухоти: Стара назва туберкульозу легенів.
  • Бессі: Бессі Лі, нянька в Гейтсгеді, оповідачка казок і балад. Єдина в домі, хто іноді бував добрим до Джейн; згодом вийшла заміж за кучера Роберта Лівена.
  • Торнфілд: Старовинний триповерховий будинок містера Рочестера із зубцями на даху, за кілька миль від міста Мілкот. Назва означає «тернове поле»: на лузі перед будинком ростуть старі терни.
  • Ферфакс: Місіс Еліс Ферфакс, економка Торнфілда, літня вдова священника. Мати містера Рочестера була троюрідною сестрою її чоловіка.
  • гітраш: Дух із північних англійських повір'їв. З'являється подорожнім на порожніх дорогах у подобі коня, мула або великого собаки.
  • Пілот: Пес містера Рочестера, величезний чорно-білий ньюфаундленд.
  • Бланш: Бланш Інгрем, двадцятип'ятирічна красуня зі знатної, але небагатої родини. Чудово співає і грає на фортепіано.
  • Мейсон: Річард Мейсон, приїжджий зі Спаниш-Тауна на Ямайці. Каже, що давно знайомий із містером Рочестером.
  • Берта: Берта Антуанетта Мейсон, донька торговця Джонаса Мейсона, з якою Рочестер одружився в Спаниш-Тауні п'ятнадцять років тому. Десять років її тримають на третьому поверсі Торнфілда.
  • Сент-Джон: Сент-Джон Ейр Ріверс, священник бідної парафії Мортон, років двадцяти восьми чи тридцяти. Готується стати місіонером на Сході.
  • Мур-Гаус: Старий будинок родини Ріверс серед вересових пусток. Його називають також Марш-Енд.
  • гіндустані: Мова, якою говорили в Північній Індії. На її основі склалися сучасні гінді та урду.
  • Ферндін: Стара садиба Рочестерів глибоко в лісі, за тридцять миль від Торнфілда. Батько Рочестера купив її заради полювання.

Усі поняття

Схожі книги