Головні ідеї книги

Майстер і Маргарита

Михайло Булгаков, 1966

Роман, який Булгаков писав і спалював, переписував і ховав понад десять років, а побачити надрукованим так і не встиг. Це водночас їдка сатира на Москву 1930-х, історія кохання величезної сили і філософська притча про Понтія Пилата, боягузтво і ціну істини. Дві лінії — московська, де містом гуляє диявол зі своєю свитою, і єршалаїмська, де прокуратор Юдеї виносить вирок мандрівному філософу, — сходяться в одному висновку: за боягузтво і зраду власної совісті розплата наздоганяє завжди, а справжня любов і справжня творчість переживають будь-які гоніння.

Кому підійде

Тим, хто готовий до роману без жодної нудної сторінки: з дияволом, який чинить суд чесніше за людей, з коханням, яке йде до кінця, і з питаннями про боягузтво, віру та ціну правди, які не відпускають після останнього рядка

Рукописи не горять.

Про що ця книга

Уяви травневий вечір у Москві, ставок біля Патріарших, двох літераторів, які сперечаються про те, чи існував Ісус Христос, — і раптом поруч із ними на лаві опиняється незнайомець з іноземним акцентом, дивними очима різного кольору й тростиною з набалдашником у вигляді голови пуделя. Він чемно цікавиться, хто ж, на їхню думку, керує людським життям, якщо бога немає. За кілька хвилин один зі сперечальників загине під колесами трамвая — точнісінько так, як щойно передбачив незнайомець. Із цієї сцени починається один із найдивніших і найпринадніших романів XX століття.

«Майстер і Маргарита» — книжка, яка не вміщається в жоден жанр цілком. Це сатира на радянський побут, де диявол зі свитою кілька днів знущається з боягузтва, жадібності та пристосуванства москвичів. Це велика історія кохання, заради якого жінка йде на угоду з нечистою силою. І це філософський роман у романі — про прокуратора Юдеї Понтія Пилата, який одного разу не знайшов у собі сміливості врятувати невинного і заплатив за це тисячоліттями безсоння. Булгаков писав цю книжку потай, знаючи, що вона може ніколи не вийти, і спалив першу редакцію власними руками. Вона пережила і його, і епоху, яка її боялася, — і в цьому сенсі виявилася пророчою вже самим своїм існуванням.

Світ роману: Москва, де скінчилася віра

Дія московських розділів відбувається наприкінці 1920-х — на початку 1930-х років, у місті, яке старанно переконує себе, що бога немає, чудес не буває, а все незрозуміле рано чи пізно дістане раціональне пояснення. Це світ комунальних квартир і житлових товариств, літературних функціонерів, які пишуть не тому, що їм є що сказати, а тому, що належать до правильної спілки, світ доносів, ресторанної метушні та вічної нестачі грошей і житлоплощі — знаменитого «квартирного питання», яке, за їдким зауваженням роману, зіпсувало москвичів.

Булгаков не вигадує фантастику заради фантастики — він упускає диявола саме в цей вихолощений, самовпевнений світ, бо там, де немає місця вірі ні в що високе, утворюється порожнеча, яку залюбки заповнює будь-що: страх, жадібність, донощицтво, дрібне марнославство. Воланд і його свита кілька травневих днів ходять Москвою, наче сценою, на якій не треба нічого вигадувати — досить трохи зсунути декорації, і звичайні люди самі оголюють свої вади.

Диявол приходить не в казкове, а в підкреслено безбожне і самовдоволене місто, і саме тому йому там так просторо.

Читати в Livria

Про автора

Михайло Панасович Булгаков (1891–1940) — російський письменник і драматург, лікар за освітою. За життя друкувався мало і зазнавав жорсткої критики радянської влади; «Майстра і Маргариту» писав «у шухляду» з 1928 року майже до самої смерті, знаючи, що роман навряд чи колись видадуть. Вперше (у скороченому вигляді) він вийшов лише в 1966–1967 роках, через чверть століття після смерті автора, і одразу став однією з головних книжок XX століття.

Усі книги автора: Михайло Булгаков

Схожі книги