Головні ідеї книги

Тимчасова

Гіларі Лейхтер, 2020

Її робота триває день, тиждень, іноді місяць. Вона замінювала голову ради директорів, розставляла чужі туфлі й мила вікна хмарочосів. Тепер на шиї в неї кулон із прахом голови, якого вона замінювала, і час від часу сам Голова з’являється й розмовляє з нею. Агентство обіцяє, що колись прийде постійність. А поки що кураторка Фаррен телефонує з новим завданням: на піратському кораблі треба стати якоюсь Дарлою.

Кому підійде

Для тих, хто міняв роботу за роботою й чекав тієї, що залишиться. Для поціновувачів дивної прози, де смішне й сумне йдуть поруч. Для тих, хто хоч раз почувався чиєюсь заміною.

Немає нічого більш особистого, ніж робити свою роботу.

Робота, яка залишиться

«У мене коротка кар’єра. Короткі завдання, короткі терміни, короткі спідниці». Ні імені, ні віку авторка героїні не дає. Вона тимчасова працівниця: щопонеділка й щоп’ятниці їй телефонують з агентства й дають нове місце.

Її кураторку в агентстві звуть Фаррен. У Фаррен нігті в іскристому лаку, схожі на сузір’я за хмарами.

Мрія в героїні одна. Тимчасові називають її постійністю: одного дня робота просто залишиться, і людина стане такою, як усі. Найбільше героїня боїться її не помітити.

Зате в неї є бойфренди: серйозний, найвищий, улюблений і багато інших. Жоден із них з нею не живе, тільки їхні светри живуть у неї в шафі.

Голова на ланцюжку

Фаррен відправляє героїню замінити голову ради директорів величезної корпорації «Мейджор Корп». Героїня підписує папери, яких не розуміє, і носить до костюма шарф у горошок, зав’язаний як краватка.

Останнього робочого вечора в коморі із закусками вона знаходить справжнього Голову. Він худий, як стручок, у нього густе біле волосся й хустинка в нагрудній кишені. Він лущить фісташки однією рукою і з’їдає їх разом зі шкаралупою. Вона питає, чому він ховається. «Я не ховаюся. Я помираю».

Невдовзі їй приносять коробку з урною. Фаррен пояснює: Голова все життя бував усюди в місті, хай буває й далі, а для цього його треба носити з собою. На запитання, коли скінчиться завдання, Фаррен відповідає: «Коли хоч щось закінчується в цьому нескінченному світі?»

Частину праху героїня пересипає в кулон, подарунок бойфренда, майстра на всі руки. Решту ховає в коробці в глибині шафи. Через тиждень кулон починає пекти, і Голова вже стоїть у неї на дивані, торкаючись стелі. Вона питає, чи виконує він бажання. «Я що, схожий на джина?» І він зникає.

Чоботи на ній теж чужі. Їхня власниця, самотня жінка, яка живе зі своїми туфлями, найняла героїню їх розставляти, а одного разу пішла з крамниці в нових мокасинах, не заплативши. Невдовзі героїня взяла з її шафи чоботи. Взуття за взуття.

Читати в Livria

Про автора

Гіларі Лейхтер живе в Брукліні й викладає літературну майстерність у Колумбійському університеті. Її тексти друкували n+1 і The New Yorker, вона отримувала стипендії Шекспірівської бібліотеки Фолджера й Нью-Йоркського фонду мистецтв. Роман «Тимчасова» вийшов 2020 року в мінеаполіському видавництві Coffee House Press.

Усі книги автора: Гіларі Лейхтер

Поняття з книги

  • Карл
  • постійність
  • Фаррен: Кураторка героїні в агентстві тимчасових працівників. Завжди з блиском на губах та іскристим лаком на нігтях, завжди обіцяє, що постійність ось-ось прийде.
  • Мейджор Корп: Величезна корпорація, де героїня замінює голову ради директорів.
  • Голова: Голова ради директорів «Мейджор Корп». Після його смерті героїня носить частину праху в кулоні. Коли кулон пече, Голова з’являється й розмовляє з нею.
  • Дарла: Піратка, яку героїня замінює на кораблі. Усі розповідають, чого Дарла ніколи б не зробила, а сама вона гостює в бабусі й дідуся у Флориді.
  • Перл: Подруга героїні на кораблі, у клаптиковій спідниці. Вона сама колись зайняла місце першої Перл, яка одного разу не повернулася на корабель.
  • морських жолудів: Морськими жолудями, або балянусами, називають рачків, які намертво приростають своїми хатками до каміння. У романі люди замінюють їх на скелі, поки вид вимирає.
  • Лоретт: Грабіжниця банків. Карл мав її вбити, але помилково вбив її молодшу сестру.
  • Агентство для тимчасових працівників у бігах: Служба, яка ховає тимчасових працівників, що завинили, у найпотаємніших місцях.
  • Остання Тимчасова: Так роман наприкінці називає героїню, яка отримала постійність і пережила всіх.

Усі поняття

Схожі книги