Головні ідеї книги

Сила теперішнього

Екхарт Толле, 1997

Чому тривога й образа майже ніколи не про те, що відбувається просто зараз, а про думки про те, чого вже немає або ще немає? Екхарт Толле, який пережив тяжку особисту кризу, показує: майже весь внутрішній шум живе в голові, а не в теперішній миті, де насправді й триває життя. Просте, без езотеричного туману, тренування уваги, яке повертає спокій уже сьогодні.

Кому підійде

Тим, хто тоне в тривозі, образах і внутрішньому шумі та хоче опори просто зараз, без езотеричного туману

Життя завжди відбувається тільки зараз, а майже всі проблеми, які здаються нерозв'язними, насправді живуть у думках про те, чого вже немає, або про те, чого ще немає.

Про що ця книга

Ця книга — про те, що майже вся наша тривога, злість і внутрішній неспокій виникають не через те, що відбувається з нами просто зараз, а через те, що ми подумки живемо будь-де, тільки не тут. Ми пережовуємо минуле, яке вже не змінити, і репетируємо майбутнє, яке ще не настало, — і в цьому нескінченному прокручуванні пропускаємо єдине місце, де насправді триває життя: теперішню мить. Автор показує, як помітити цю звичку в собі і як раз за разом м'яко повертати увагу в зараз, знижуючи тривогу й роздратування без особливих умов і практики, що забирає роки.

Екхарт Толле прийшов до цих ідей не через теорію, а через власну тяжку кризу у двадцять дев'ять років, після якої його ставлення до своїх думок різко змінилося: він раптом побачив різницю між потоком думок у голові й тим, хто цей потік слухає. Далі книга — спроба перекласти цей особистий досвід зрозумілою, приземленою мовою, без релігійної термінології та містики, і запропонувати конкретні, повторювані способи повертати собі спокій просто посеред звичайного дня.

Ідея 1. Життя триває тільки зараз — більше ніде

Здається очевидним, але варто перевірити: усе, що будь-коли траплялося з тобою насправді, ставалося в якусь мить «зараз». Минуле — це лише пам'ять про минуле зараз, а майбутнє — лише уявлення про майбутнє зараз, коли воно настане. Іншого місця, де триває життя, просто не існує. А ми звикли поводитися з теперішнім, як із коридором, який треба якомога швидше пройти, щоб дістатися чогось важливішого попереду, — і врешті не живемо майже ніде.

Усвідомити це — не означає перестати планувати чи пам'ятати. Це означає перестати відкладати відчуття «нарешті живу» на потім. Варто хоч іноді питати себе: а що відбувається просто зараз, у цю хвилину, — і виявляти, що в самій цій хвилині зазвичай усе доволі спокійно.

Марина всю відпустку на морі провела з телефоном, плануючи наступну відпустку й згадуючи, як добре було торік у горах. На третій день чоловік запитав її: «А як тобі ось ця хвиля просто зараз?» Вона розгубилася — вона навіть не помітила хвилю, хоча сиділа просто перед нею. Того вечора вона вперше за всю поїздку просто посиділа на березі, нічого не плануючи.

Кілька разів на день питай себе: що відбувається просто зараз, і на секунду просто дивись на це, а не крізь це.

Читати в Livria

Про автора

Екхарт Толле — німецький письменник і духовний учитель, який у 29 років пережив глибоку особисту кризу, після якої його ставлення до власних думок і тривоги різко змінилося; книга — спроба пояснити цю переміну простою мовою.

Усі книги автора: Екхарт Толле

Поняття з книги

  • Спостерігач
  • Тіло болю: Накопичений за роки запас непрожитої образи та болю всередині людини, який час від часу прокидається і шукає привід розростися через сварку чи похмурі думки.
  • Внутрішній балакун: Безперервний потік думок і внутрішнього монологу в голові, який рідко зупиняється сам і який легко сплутати з тим, ким ти є насправді.

Усі поняття

Схожі книги